Проснулась я в хорошому настрої та як кажуть новою людиною. Дні проходили як звичайно ми виграли тендер, зустрілись з дівчатами в кафе:
- Привіт
- Привіт тобі дуже личить - сказала Кара.
- Дякую.
- Знаєш що я придумала .
- Не знаю.
- Ми давно не влаштовували вечірок.
- Ой я навіть не знаю.
- Давай вечірка в парних костюмах.
- Ну добре я давно не бачила всіх.
- О то прекрасно я все беру на себе , а вечірка буде в Гаррі ми з ними вже все обговорили.
- Ви знали і мені щойно сказали.
- Так- посміхнулася вона.- А ще вона завтра.
- Ви що завтра?
- Ну ми спонтанні люди.
- Ну все іди готуйся про Раяна не забуть.Я сіла в машину і поїхала до дому подзвонила Раяну та попросила приїхати з роботи:
- Що сталось?- з сходу запитав він
- Мало щось статись?- з подивом дивилась на нього.
-Незнаю.
- Так нас запросили на вечірку !Підемо?
- Куди ?
- Влаштовує Кара , але в будинку Гарі- коли він почув Гаррі його аж теліпнуло.
- Ні.
- А може .... Я так давно всіх не бачила..
-Мері хочеш щоб було як того разу?
- Ні але.
- Ну так все папа я поїхав через годину првернусь. Будь чемна.
-Папа - я була засмучена ,але я його розуміла .Написала Карі що я не йду ,а вона сказала що придумаємо. Мені було якось не пособі приїхала мама та Раян:
-Привіт доню !
- Привіт мам ну як там?
- Тендер наш !
-Ураа
- Ти молодець вони заітересувались тобою .
- Ого.
- Вітаю Вас -сказав Раян та міцно тримав мене за талію.
- Завтра до роботи спав дуже багато справ )
- Добре розкажеш мені що за проект?
- Так.Вона мені розказувала і так загорілася цією ідеєю . Ми довго в трьох сиділи та розмовляли з чашкою чаю. Вона займалась так як будівництвом житлових комплексів і до неї прийшла ідея зробити міні місто яке має все своє на треторії дитячі майданчики , тренажери , атракціони та багато чого іншого мені це дуже сподобалося і на протягом тижня ми виріши детально опрацювати ,але мама почали питатись про вечірку:
-Чого ви не йдете ,підіть повеселіться.
- Я не знаю навіть.
- Може і підем- сказав Раян.
- Але вона завтра .
- Нічого в житті треба вміти викручуватися - вона міцно мене обняла та поцілувала .
Раян поїхав до дому , а ми з мамою розглядали фотографії і вона мені розказала про батька:- Мері я маю тобі розказати про твого батька- вона говорила це дуже стримано було замітно що всередині її все це давно крутилось.
- Ну мені не дуже принципово.
- Слухай коли ти була маленька він кинув нас і пішов до іншої , Юджин дуже любив тебе, але сталось по іншому...- вона подивилась на мене - він має сина і це був той Даніель , він мені сам не сказав нічого але ми сіли з ним говорити і він мене перервав і почав розказувати , він хотів бути з тобою щоб розказати батькові.
- А де батько?
- Близько , ми з ним говорили ,нічого поганого він не має на увазі.Ми ще довго говорили і пішли спати. Я не могла заснути думала про те все що сказала мама ....
ВИ ЧИТАЄТЕ
За крок
RomansaВ цій історії описується життя однієї дівчини Мері, яке наповнене подіями.Що чекає їх далі? Чи буде вона з Раяном?Чи піде вчитись в Гарвард?Що приховує її мами? Житиме вона? Все це лиш початок