За крок

18.Суть жизни - найти самого себя

Проснулась я в хорошому настрої та як кажуть новою людиною.  Дні проходили як звичайно ми виграли тендер, зустрілись з дівчатами в кафе:

- Привіт
- Привіт тобі дуже личить - сказала Кара.
- Дякую.
- Знаєш що я придумала .
- Не знаю.
- Ми давно не влаштовували вечірок.
- Ой я навіть не знаю.
- Давай вечірка в парних костюмах.
- Ну добре я давно не бачила всіх.
- О то прекрасно я все беру на себе , а вечірка буде в Гаррі ми з ними вже все обговорили.
- Ви знали і мені щойно сказали.
- Так- посміхнулася вона.- А ще вона завтра.
- Ви що завтра?
- Ну ми спонтанні люди.
- Ну все іди готуйся про Раяна не забуть.

Я сіла в машину і поїхала до дому подзвонила Раяну та попросила приїхати з роботи:

- Що сталось?- з сходу запитав він
- Мало щось статись?- з подивом дивилась на нього.
-Незнаю.
- Так нас запросили на вечірку !Підемо?
- Куди ?
- Влаштовує Кара , але в будинку Гарі- коли він почув Гаррі його аж теліпнуло.
- Ні.
- А може .... Я так давно всіх не бачила..
-Мері хочеш щоб було як того разу?
- Ні але.
- Ну так все папа я поїхав через годину првернусь. Будь чемна.
-Папа - я була засмучена ,але я його розуміла .

Написала Карі що я не йду ,а вона сказала що придумаємо. Мені було якось не пособі приїхала мама та Раян:

-Привіт доню !
- Привіт мам ну як там?
- Тендер наш !
-Ураа
- Ти молодець вони заітересувались тобою .
- Ого.
- Вітаю Вас -сказав Раян та міцно тримав мене за талію.
- Завтра до роботи спав дуже багато справ )
- Добре розкажеш мені що за проект?
- Так.

Вона мені розказувала і так загорілася цією ідеєю . Ми довго в трьох сиділи та розмовляли з чашкою чаю. Вона займалась так як будівництвом житлових комплексів і до неї прийшла ідея зробити міні місто яке має все своє на треторії дитячі майданчики , тренажери , атракціони та багато чого іншого мені це дуже сподобалося і на протягом тижня ми виріши детально опрацювати ,але мама почали питатись про вечірку:

-Чого ви не йдете ,підіть повеселіться.
- Я не знаю навіть.
- Може і підем- сказав Раян.
- Але вона завтра .
- Нічого в житті треба вміти викручуватися - вона міцно мене обняла та поцілувала .
Раян поїхав до дому , а ми з мамою розглядали фотографії і вона мені розказала про батька:

- Мері я маю тобі розказати про твого батька- вона говорила це дуже стримано було замітно що всередині її все це давно крутилось.
- Ну мені не дуже принципово.
- Слухай коли ти була маленька він кинув нас і пішов до іншої , Юджин дуже любив тебе, але сталось по іншому...- вона подивилась на мене -  він має сина і це був той Даніель , він мені сам не сказав нічого але ми сіли з ним говорити і він мене перервав і почав розказувати , він хотів бути з тобою щоб розказати батькові.
- А де батько?
- Близько , ми з ним говорили ,нічого поганого він не має на увазі.

Ми ще довго говорили і пішли спати. Я не могла заснути думала про те все що сказала мама ....