За крок

23.Хто ти?

Відкрились двері та я чуть не закричала чому він тут і думка пройшла крізь голову "він не може бути закажчиком цього проекту"..........
- Я казав ми ще зустрінемось .
- Гаррі і звідки ти взявся на мою голову
- Ну я твій майбутній замовник
- Як взагалі.. ти ж цим не займався.
- А мій батько?
- Ну звичайно ти все через нього вирішуєш.
- Не люлю я такі розмови так що перейдем ближче до діла.
- Пора вже.
- Як ти знаєшй ми хочемо переробити повністю наш дім і ти в цьому допоможеш. А ще я бачу що ти злися через той випадок вибач мене ще раз.
- Я подумаю.
- Ну подумай сама після того разу ми всі перестали спілкуватись так як було раніше. - я просто нічого не хотіла казати мені потрібен час і я недуже хотіли з ними співпрацювати ,але  по словам мами це був хороший шанс.
- Будеш щось пити?- я зразу перевела тему , адже ми тут сидіти мали б ще довго.
- Каву.
- Принесіть каву і чай.
- Так ну що далі.
- Мені треба знати твої вподобання.
- Роби так щоб тобі подобалось.
- Ні мені треба знати твої смаки.
- Я довіряю твоєму смаку.
- А якщо буде не так?
- Мені всерівно.
- Ну тоді я зроблю презентацію і відправлю на пошту.
- Ок .Давай прогуляємось?
- Це пізно , а до того ж мене тут чекають.
- Раян ну як без нього - прошепотів він.
- А якщо завтра?
- В мене багато справ?
- Я чекаю відповіді в любий день.
- Не обіцяю.
- Ми ж тепер партнери я клієнт , а слово клієнта закон. Ну не буду тебе затримувати з'являться питання дзвони папа.
- Допобачення.

Я просто поклала руки на стіл та схилила  голову чому він тут він мене дуже нервував.

- Мері що таке?
- Ти не бачив?
- Ні я був в кабінеті з Бо(це був працівник та хороший спеціаліст)
- Угадай хто замовив цей проект?
- Знайомий може?
-  Та знайомий..... Гарі
- Що?
- Я незнаю що сказати .
- А ти погодилась?
- Так мама ж казала важливий проект.
- І що він хоче.
- Щоб я переробила його дім на свій смак.
- Це дуже дивно .
- Раян я хочу ,щоб ти  був поруч.
- Це не обговорюється.

Ми сіли та поїхали до дому я звичайно ж розказала мамі що проект наш , але не заходила в деталі цілий вечір я з Семом та Раяном просиділи разом . Раян  дивився фільм , а я робила 3D зображення дому , а наш чотирилапий  спав на моїх ногах.

Настав ранок і мене розбудило те, що на мені хтось спить , ну та куди ще б Сейм вложився.
Збоку був Раян:
- Привіт сонечко ,ти як?
-Привіт ,та може бути.
- Ти сьогодні ідеш до нього.
-Так мушу показати структуру проекту.
_ Я з тобою.
- Я тут подумала що це буде в офісі і не обов'язково щоб ти ішов в тебе є свої справи.
-Ну найважливіша моя справа це ти так що.
- Ні не треба коли буде треба я подзвоню , а то це виглядає як я сама нічого зробити не можу.
- Ну якщо , що на зв'язку я побіг.- в нього були справи.

Якщо по чесному мені вже все трішки надоїло ну по суті мені 19 я маю все що я хотіла получити так у років 25. Ну кинути маму в цих проектах я не зможу , так що лишається одне , якщо я візьму собі напарника , як на це відреагує мама хммм треба попробувати ,так я написала оголошення розмістила в інтернеті та буду чекати , але я неочікувана що за годину там буде понад вісімдесяти заявок.

Ну і  прийшлось вибрати критерії були такі щоб мені легко і комфортно працювати вік від 20 - 35 заявок залишилось 48, потім де працювали я хотіла щоб біля мене був фахівець  заявок залишилось 20 , потім те чи вони дуже  зайняті , якщо потрібно буде працювати увечері і розуміли мене з цього у мене залишилось 4. Я довго не думаючи назначила їм співбесіду  о 10 , мала прийти перша , а решту через 15хв. Має бути цікаво.

За пару хвилин я вже виїхала з дому.
Так час пролетів і до мене прийшли перша була дуже говірна , але розумна , але не для мене так кажучи запасний варіант, другий Вільм був дуже розумний , але сам по собі , третя була занадто леді яка не дуже хотіла працювати , і нарешті як кажуть остання і саме та що я шукала , вона було брюнетка , темношкіра та з коротким кучерявим волоссям їй було років 28  Хлоя Зей.

- Так , ви прийняті.
- Дуже дякую я вас не підведу.
- Коли зможете приступити до роботи?
- Ну для мене це не проблема можу навіть уже .
- Чудово секретар Стей ознайомить вас з усім необхідним , а завтра почнемо працювати разом.
- Зрозуміла.

Так мені потрібно було сповістити мамі про
Хлою , а ще заїхати до Ітана. Так пішла я до мами в кабінет , але на порозі почула дивну розмову, це був чоловічий голос який щось вимагав , але я незрозуміла про що річ , щось відати ,це моє дивні звуки виходи звідтіля. А я швидко відійшовши від дверей з яких вийшов здоровенний чоловік який подивився на мене так як би хотів вбити все на своєму шляху:

- Привіт мам.- поцілувавши її я відчула що щось тут не так.
- Привіт.
- Що з тобою?
- Все добре.
- Ні кажи що коїться , що це за чоловік який вийшов?
- Не звязуйся з ним .
- Ти поясниш щось. Чому не зв'язуватися? Мамо я переживаю.
- Я не можу тобі сказати.
- Серйозно? А якщо щось станеться?
- Все під контролем.
- Я так не думаю ти власній донці сказати не можеш?- розмова була на підвищених тонах.- ти все від мене приховуєш?
- Ні тобі цього не зрозуміти. Поговорим пізніше.
- Я це запам'ятала.

Я була дуже розлючена зайшовши до себе в кабінет всі папері літали:
- Стейй!
- Що сталося?
- Прибири тут все мене сьогодні не буде.
- Добре.

З цього всьо я пішла в машину і продовжувала злитись між нами такого не було щоб вона щось приховувала , чи я просто не помічала. З усіма своїми проблемами я поїхала в пекарню взяти собі чогось та по квіти для Ітана потрібно щоб йому було зручно. І потрібно було мені тих квітів.
І з цього почалось моє маленьке розслідування.
Я пішла за букетом і тут побачила того самого чолов'ягу високого , темношкірого чоловіка, він мене не впізнав я була в темних окулярах , але надіюсь він мене й не запам'ятав....