{Розділ 25}

52 4 1
                                    

Я підійшов блище і там було сто роз. Біля них лежала записка.
  «Незнаю, що я маю зробити, щоб ти перестав мене боятися. Але я буду старатись.
                       ♡»
Я положив записку. Походу я знаю від кого то, але це не перебор?
  Вийшов у корідор. Попросив дім робітницю принести вазу з водою, і почав її чекати.
Яб пішов сам але я не знаю де тут вази. В загальному я не знаю де, що находиться!
Мені принесли вазу, подякував і пішра розміщати квіти.
Вибрав їм місце біля вікна і був довольний. Дальше вечір пройшов типічні.  
Наступний день почався з того, що в коридорі щось розбилось. Я піднявся і вийшов в корідор. Біля дверей кімнати Рін і Обіто стояв сам Обіто. Він тримав вже осколки вази. Він побачив мене...
-Добрий ранок.
-Добрий, але походу не доя тебе. - до нього вже підбігла дім робітниця.
-Буває.
-Ех, ну я пішов з тим не вийшло надіюсь хотяби проект не завалю. Доречі тобі теж вже потрібно їхати Помоємо. - я подивився на годину. То вже була десята.
-Згідний, удачі. - я усміхнувся і зайшов у кімнату.
Так спочатку душ.
Коли я вийшов то вирішив вдягнути прості темно сині рвані джинси, оранджову тонку кофту такіж кроси. Цепки, кольца і готово. Покрутився біля зеркала і пішов їсти.
Дорога була дуже довга. Пробки на кожному перехресті! Ні в Америці ще більші пробки, але як мене нервує вид з вікна! Сакури, вивіски, статуї Японцям мене просто бісили.
Доїхав до офісу і пішов зразу до тата.
-Добрий рано, день?
-День. - тато усміхнувся.
-Так, що від мене треба?
-Ну нічого такого. Просто сьогодні першп зйомка, завтра інша і все.
-А деталі?
-Тобі розкаже Какаши.
-Ну преркано!
-Давай йди.
-Щасливо.
Я вийшов в корідор і почав згадувати де кабінет Хатаке. Коли нарешті згадав то направився туди.
Коли добрався до кабінету спочатку постукав...
-Заходьте. - я зайшов і той зразу повиселів.
-І як там моя робота моделі?
-Ну, зйомка через дві години тому нам потрібно вже їхати.
-Ну то поїхали. З деталями я ознайомлений. - по дорозі я раз прочитав договір.
-Раз напевно проситав? - він Сліпий? Чи як?!
-Так. - я усміхнувся.
Дальше ми пішли на парковку. Навіть після тої не понятної ситуації мені було з ним конфортно находитися.
-Їдемо разом. - сказав той і відкрив двері своєї машини.
-В мене є справи після зйомок. - поїхати поїсти наприклад.
-Ну... - він закрив двері - Не відставай.
По ньому було видно, що він засмутився. Але проти своїх  принципів я йти не буду.
Дорога зайняла досить часу. Коли ми приїхали то Какаши пішов кудись, а мене забрали готувати до зйомок.
Коли я був готовий то мене забрали фоткатися.
Процес тривав десь години чотири. Я вже замахав я але результати фоток мені подобались. Цікаво як буде виглядати фінальний варіант.
Я вийшов вже в свому одязі в хол.
-Насьогодні все?
-Так. - сказав Хатаке.
-Тоді я вільний?
-Так.
-Файного дня. - я вийшов з від там і пішов до машини.
Так я хотів поїхати до мами так і зроблю. Коли я вже доїжджав до ресторана то мені подзвонила Іно.
  ^Іно🤩
-Хелоу.
-Давно не чулись.
-Дуже. Не хочеш зустрітись?
-Давайте в ресторані «Your9» через...
-Пів години, ми через в тому районі.
-Вот і добре»
  Я під'їхав якраз коли Іно і Сай заходили у середину. Догнав їх і направились у середину.
Персонал вже на мене не таким поглядом дивився але серівно почував себе не дуже.
Нас проведи за столик і ми почали вибирати.
Через короткий проміжок до нас підійшла офіціантка.
-Я буду, червону рибу в соусі.
-Мені будь-ласка теж червону рибу в соусі. - усміхнулась Іно.
-А мені...рибний салат і всім нам чай. - усміхнувся Сай.
Коли офіціантка відійшла ми почали обговорювати які теми, а коли принесли заказ то ми смачно поїли і вирішили піти погуляти.
Все-таки літо. Ми вирішили піти у парк і там зустріли Сакуру і Хінату.
Вони були такі щасливі.
Ми довго разои гуляли і вирішили помалу вже розходитися так як вже була пів десятої.
Коли я приїхав до дому то всі вже були по своїм кімнатам. І коли я зайшов у свою мене знов чекав букет роз. Але вже у вазі. Я усміхнувся і пішов в душ.
———————-
🤍🔓

{Це по твому біль?}Where stories live. Discover now