{Це по твому біль?}

{Розділ 13}

Поки я вдягався то кипів. Вдягнув я чорні джинси, оранджеву толстовку, чорні кроси. Вийшло в з вани, взяв необхідні речі і вийшов з номера. На того я навіть не дивився.
Так а які в мене плани? А точно їх немає. Можна поїздити по галереям. Точно так і зроблю.
Викликав таксі і поїхав. Я хочу побувати в трьох галереях.
В першій нічого цікавого не було тому я пробУв там менше двох годин.
Після першої я вирішив зайти поїсти рамену.
Я собі спокійно поїв і поїхав в другу.
Зайшов почав ходити і розглядати картини. Коли я спокійно розглядав одну з робот до мене підійшла досить мила дівчина.
-Нар...Наруто Намекадзе?
-Так.
-Я...Я Фука я дано стежу за вашими роботами.
-О мені дуже приємно.
-А, можна фотку і автограф?
-Звичайно. - я усміхнувся і ми сфоткалися. Я розписався в її блокноті.
-Дуже вам дякую.
-На ти.
-Дуже тобі дякую.
-Мені не тяжко. Якщо хочеш тут не далеко кафе модем зайти.
-Ааа, звичайно.
Ми зайшли в кафе.
-Хотіда тебе запитати, зо ти робиш в Японії щей в Осаку.
-Там дуже довга історія. Але я скоро їду.
-Оу, шкода.
-Ти про мене щось знаєш, а я протеби нічого.
-Ну мені дев'ятнадцять, вчуся на економічному. Працюю в торгову центрі консультантом.
-Ясно.
-І як тобі в Японії?
-Чесно? Ніяк, постійно хочу в Америку.
-Я очікувала такої відповіді.
Ми ще довго сиділи і вирішили пройтися по парку. Я вже відпроваджував її до зупинки.
Спокійно стояли на зупинці і говорили як я побачив на дорозі проїжджає машина яку той взяв в аренду.
Вона зупинилася на повороті і знеї вийшов той.
В цей момент якраз під'їхав автобус Фука.
-Ну дуже дякую за день. - ми обнялися і вона сіла в автобус.
В цей момент біля мене опинився той.
-Поїхали. - він схватив мене за руку і поьащив до машини.
-Якого?!
-Є, справи! - він посадив мене в машину. Обійшов, сів і зразу погнав.
-Я не хочу находитися біля тебе!
-Прийдеться.
-Так якого ти собі позволяєш?!
-Цікаві в тебе справи.
-Вот імено! А ти мене з них видьоргуєш. Так яка причина?!
-Важлива. В тебе через пів години фотосесія з своєю картиною, а я тебе як придурок по місту їзду шукаю!
-То я радий за тебе. І взагалі не говори зі мною!
Дальше ми їхали в тишині. Він привіз мене в якусь фотостудію. Мене зразу забрали на причлску, макіяж і вдягаючи. Через годину мене провели в кімнату для зйомок.
-Добрий день я Хоки, і сьогодні я ваш фотограф.
Ми почали працювати. Фотки виходили огонь. Через дві години роботи ми завершили. Я пішов вдягнувся в свій одяг, все змив, розтріпав волося і вийшов на вулицю. Там мене чекав той.
-Нарешті.
-До готелю я доберуся сам.
-Сів і їдемо.
-Яж сказав, я викличу таксі. - він взяв мене за руку і знов посадив в ту машину.
-Якого фіга?!
-Мовчи.
Коли ми приїхали я вискочив з машини і пішов в готель. Зайшов в номер і зразу пішов вану.
Чому?! Я не розумію чому але мені обідно. Він мене прям шарпав це просто! Я прийняв душ вдягнув піжаму і вийшов. В кімнаті вже сидів сіроволосий. Він хотів до мене підійти але я звернув на кухню. Він не пішов за мною а зайшов в вану. Прекрасно.
Я зробив собі їжу, включив якісь відео і почав народжуватися раменом.
Через двадцять хвилин на кухню зайшов той.
-Надіюсь все нормально?
-Нормально?! Нормально!? Ти серйозно. Ти мене бухий поцілував! Потім сьогодні цілий день шарпав! Ти вважаєш це нормально?! Нормально, ти просто бісиш мене! - я підійшов до нього і вдари. Обійшов його і пішов в кімнату але мене перехватили.
-Почекай. - він прижав мене до стіни.
-Відпусти!
-В мене є три дня, в Токіо мені знов прийдеться стримувати себе.
-Від чого.
-Незнаю! Від тебе! Вже в понеділок починається літо! А це нова робота це нові справи і так дальше!
-І що ти хочеш від мене?
-Нічого. - він відпустив мене і я зразу пішов в кімнату.
Треба заспокоїтися.
Нічого, він просто не в адекватні. А якщо він реально не адекваті?! Заспокой блін!
Так завтра розберемося зі всім. Ні я просто всьо пошлю і тих три дня буду спати. І щоб мене ніхто, а особливо той не чіпав!
——————————
Знаєте я почала читати Гаррі Потера і це скло яке я заслуговую⚰️🍯