{Це по твому біль?}

{Розділ 26}

Наступний день почався зі звуку будильника і від того я підскочив з ліжка. Мені вже в десятій треба бути в офісі, і я знав, що сам я не піднімаюсь тому включив будильник. Вже фіг знає скільки часу не просинався від будильника.
Зліз з ліжка і пішов збиратись. Сьогодні прості джинси, ронджева фудболка такіж кросівки. По стандартам кольца і цепки. Усміхнувся свому відображенні вийшов в корідор і почув, що за углом стоїть і з кимось говорить по телефону.
^-...І знов ти починаєш! Тільки закрили цю тему!
-...
-Добре, добре але дальше кожного разу піднімаєш цю тему!^ - я не хотів більше слухати. Тому зайшов у кімнату.
Це його дівчина? Подруга, хотя сумніваюсь. В мене таке відчуття, що ривную?! Що за бред!
Зібрався з силами і пішов їсти. Ті сиділи в гостиній.
-Доьрий ранок.
-Добрий. - кожен привітався і пішов до батьків на кухню.
Коли я зайшов то мама переддімною поставила сніданок.
-Я вже неможу дивитись на ті упаковки від рамену тому поснідав нормально. - мама усміхнулась.
-Дякую.
-Ти чого вчора не сказав, що був в ресторанні?
-Та ми з Іно і Саєм сиділи, тай якось було не конфортно безпокоїти тебе.
-Ну ну, повірим. - мама усміхнулась.
Коли ми поснідали то всі пішли по машинам і рлзїхались.
Поки я їхав в офіс то думав, про тещо Какаши виглядав дуже знервовано. Та сварки зранку не саме ліпше рішення. Але мене тривожить тещо я його заривнував. Мене це жостко смущає і мені не подобається!
Так я і доїхав в офіс. Ті вже були там. Коли я зайшов то на диво Куренай мене не зустрічала, а теж сиділа на рецепшині вся на нервах. Можливл Какаши сварився іменно з нею?! Якщо та то... Нічого. То нічого!
Наруто заспокойся не зватало ще до того мати ревність!
Я видихнув і пішов до тата. Коли я мав заходити у ліфт то пересікся з Рін.
-О я якраз думала чи ти вже приїхав.
-Ну як бачеш. - вона усміхнулась.
-А, вот тримай. Це документи за вчорашню фотосесію. Підпишешся і даш номер карти щоб компанія оплатила тебе як модель. І щоб ти вже завтра не приїжав тримай документи на сьогоднішню фотозйомку.
-Дякую. - вона мило усміхнулась і ми вже мали сідати як до нас приєдналась Куренай і зразу почала розмову з Рін.
-Ти не знаєш, чому Какаши ще не приїхав?
-Ем, він вже в себе в кабінеті. - Рін косо натннї подивилась.
-Вот!...гад. - вона сказала це тихо але ми почули.
Коли ліфт відкрився то Куренай направилась швидким кроком до Какаши. Я їй зараз ноги видьрну, щоб вона не могла до нього підходити! Наруто заспокойся! Що за думки?! В тих квітах усилю вас о візиром і чи що?!
Я видихнув і пішов до тата. Постукав і зайшов в середину.
-Привіт.
-Давно не бачились. - він усміхнувся і дальше почав писати в документах.
За той час я заповнював договори і ознайомлювався з ними і коли закінчив то тато теж якраз закінчив.
-О так Рін вже тобі ті документи відала? Давай підпишу.
-Тримай. - він взяв документи і почав підписувати, а потім подивився на годину.
-І де того чорти носять?! Відай документи Рін і піди за тим.
-Добре. - я забрав документи і вийшов.
Так до Рін.
Коли я прийшов то вона працювала. І не зразу мене побачила.
-Рін, я приніс документи. - вона аж підскочила.
-Ой, я навіть не замітила як ор прийшов. Давай. - відав їй документи.
-Це все?
-Так, файної фотозйомки.
-Дякуськи. - я усміхнувся і пішов до Какаши.
Якби знав то ліпше б не йшов. Коли я підходив до кабінету і підійшов до дверей то почув характер ний звук. Да це буди стони. І в мене на очах виступили сльози.
Я зразу їх стер. Зібрався і пішов на них чекати його там.
Він мені ніхто і має право на своє життя. Такі думки були в мене в голові поки я чекав того.
Сказати, зо я почував себе погано нічого не сказати. Через якийсь час спустилась довольна Куренай і пішла на своє місце. І практично за нею в холі з'явився Хатаке.
Тепер треба зробити максимально пофігістичний вигляд.
-Давно чекаєш?
-Як мінімум двадцять хвилин.
-Ну, буди справи. - чув які справи.
-Мені пофіг, якщо є вказаний час до нього треба підстосовуватись. Яб плїхав сам але в мене немає тої карточки - читав йому лекцію поки ми йшли до машин.
Потім я сів в свою і поїхав в ту фотостудію.
———————————-
Лисята я вже почала писати нову історію, невже😅