{Це по твому біль?}

{Розділ 9}

Коли ми буди на місці то Сай був в шоці.
-Як тут гарно!
-Згідний, це єдине місце де мені подобається в Японії.
-Ого.
Ми пішли в будинок розкладати речі. Я нарешті опинився і кімнаті з нормальним ліжком! А не на тому дивані! І то ліжко будк без того сіроволосого! Це так прекрасно.
Я поставив речі і ми пішли готувати обід.
-Давайтп зготуємо запечену курку!
-Давайте!
Почався процес! Все було в: муці; олії і так дальше. Як я скучав за такими без обід ними днями. Без всіх турбот. Це прекрасно, що в мене є такі люди з якими я можу проживати такі моменти. Дуже за це дякую. Дякую, що терплять мене!
-Датебайо, нам тепер то прибирати. - ми впади в істеричний сміх.
-Треба.
Ми стали то прибирати. Зайняло в нас то дуже, прям дуже багато часу.
Коли ми поприбирали то пішли їсти.
-Я такий змучиний! В душ і спати.
-Згідні.
Я пішов в душ. Вдягнув піжаму і пішов щось дивитися. Я дивився якийсь фільм і то вде буда дванадцята тому я пішов спати.
Сни. Сни крутилися в голові. Скільки все-таки болю в цьому світі. Мені приснилося те, що маленька дівчина малює людину з кривавими очима.
Я проснувся в холодному поті. Це мій кошмар який мені сниться раз в місяць вде пару років підряд.
Це вде був ранок. Я вийшов в корідор то ті вже готували сніданок.
-Добриф ранок.
-Добрий, йди мийся і йди снідати.
-Звичайно хазяюшка.
-Пішов ти!
-Іду.
Привів себе в порядок і пішов снідати.
-Зараз підемо малювати? - запитав Сай.
-Думаю.
-Підтримою.
Ми поснідали і пішли вдягати. Я вдів простий чорний спортивний костюм і вийшов в гостину чекати тих. Телефон доречі я відключив, щоб мені нічого не мішало. В мене є такий заскок, що я не можу писати картину коли телефон біля мене.
Всі хто мене добре знають, знають про цей глюк. Правда багато кого він бісит але пені пофіг.
-Та не вже!
-Пішли на вулицю?
-Звичайно.
Ми все розклали. Зручно вмостилися. Включили спокійну музику і перша лінія одвчика зроблена. Початок поставлений!
Спочатку я зробив макет на око. Потім на верх більш чіткий. Третій вже з готовими лініями а четвертий вже зі всім. По центру стояла Лілія, а біля неї лежала Кицуне°. Ну і фон ліс.
-Ну п'ять годин роботи. - вздинув Сай.
-Ми молоці. - цдибнулася Іно.
-Я продовжу іже завтра, а зараз хочу відпочити.
-Згідна.
Ми все почали складати і я пішов в кімнату. Ліг на пів годинки і пішов їсти рамен.
Їв і дивився якісь програми. Попав на новино своєї галереї. Тещо вона зайняла перше місце. І інфа про неї. Короче я то все бачив вже.
Так треба йти щось зробити. Покатаюся на ровері.
Я їздив напевно голини три. Думав я про все, що можна. А головна думка була: мені прийдеться дуже багато відпрацьовувати в Америці! А ще я думав як я зараз ставлюся до характера Какаши. І знаєте я розумію, зо він мене бісить і при цьому він мені подобається. Характер! Тай зовнішність смазливе. Але я по дівчатам. Тай з ним не будеш активом, тільки пасивом. ДАТЕБАЙО такі думки далеко посилати треба!
Я приїхав і пішов спати. Зранку поснідали і пішли малювати.
-Ви взагалі, зо малюєте?
-Я старі малюю сучасну адаптацію «красуня і чудовище»
-Я ще одну «пустоту» в колекцію. - а ти?
-Суть картини самітність. Дальше сценарій буде офіса, томущо це батьку.
-А ну тепер ясно.
Ми дальше сіли малювати. Картина мені дуже подобалася як виходила. Практично така сама як в мене в голові.
-Знов п'ять годин. -сказала Іно.
-Мені залишилося тільки тіні.
-Нам теж. - підтвердив Сай.
-То доробимо затвора?
-Та да. Може подивимося фільм?!
-Підтримуємо.
Ми все склади і пішли вибирати фільм. Вибрали якусь фантастику. Фільм був прікольний.
-Все на добраніч.
-Давай.
Ми розійшлися по кімнатам і я зрізу вирубився. В мене не булр сили взагалі.
Третій день почався так само. І знов ми все розклали і сіли доробляти.
Всі були саонцетровані найбільше імено зараз томущо, останні деталі дуже важливі. Один не той рух і все.
-Поактично три голини! Вітаю нас! - про кричала Іно.
-Ну все. Останній день будемо збиратися і затра поїдемо.
Ми все зібрали картини поставили в гостиній сохнути.
-Може підемо погуляємо? - запропонував я.
-Так, буде класно! - підтримала Іно.
Ми пішли.
-Тут прям дуже гарно. - коментував все Сай.
-Я згідний з цим. - я улибнувся.
Природа імено тут дубе гарна.
Гуляли ми до вечора і вирішили йти відихати.
Завтра вже в Токіо. Якби я знав куда і з ким мені треьа залишися би тут.
——————-
Суть цієї історії не романтика, а реальність якою ми живемо де багато фігні💔