Чи це долі є провидіння,
Чи насмішка її така,
Що веде нас по світу стремління,
Щоб завжди у руці рука?
Я не знаю як це пояснити
І як виникли ці почуття.
Так, я можу без тебе жити –
Без пришвидшення серцебиття.
Так, я можу життю радіти,
Та не повна ця радість якась
Й починає у грудях щеміти,
Варто тільки згадати про нас.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Роздуми на тему кохання
PoetryЩо для вас є кохання? Чи кохали ви настільки, що були готові перечекати розлуку? Чи розлучалися коли-небудь? Що відчували при цьому? Що дарувало вам відчуття щастя тоді? Як часто не вдавалося порозумітися з коханою людиною? Чому? Запитань багато. Ч...
