Так хочеться взяти тебе за руку
І просто сидіти, дивитись в вогонь.
Та при цьому нехай із моїх долонь
Переллються усі, зібрані за розлуку,
Почуття, що просились в твої обійми,
Що хотіли так жити і знову, й знов,
Що так довго звільнялись від всіх оков
І так вперто не йшли ні до кого у прийми.
Переллються в долоні твої – й ти відчуєш
Їхню силу і в себе її приймеш.
Хочу бачити, як ти в любові квітуєш,
А не те, як знову від неї втечеш.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Роздуми на тему кохання
PoetryЩо для вас є кохання? Чи кохали ви настільки, що були готові перечекати розлуку? Чи розлучалися коли-небудь? Що відчували при цьому? Що дарувало вам відчуття щастя тоді? Як часто не вдавалося порозумітися з коханою людиною? Чому? Запитань багато. Ч...
