Люблю усе, що пов'язано з тобою...
Тепло твої сильних рук, що так часто
складаються в міцне кільце навколо мене.
І з цього ореолу сили й спокою не хочеться виходити –
здається, я б могла залишатися там вічність.
Люблю впадати з тобою в дитинство,
влаштовувати бої подушками,
бігати, стрибати, змагатись і просто радіти життю.
Так, без особливої причини. Просто тому, що ти поруч.
Люблю слухати твої захопливі розповіді про, здавалось би, буденні речі,
дивуватися твоїм маленьким фокусам,
блукати вулицями рідного міста і помічати зміни, які з ним відбуваються.
Люблю наші відверті розмови. І те, що можу говорити з тобою про все на світі.
Люблю простоту твоїх поглядів,
адже життя таке коротке, щоб все ускладнювати.
Люблю усе те – і хороше, й погане, – що між нами було,
що є і все те, що хочеться вірити, неодмінно буде.
Просто буде. Все інше – ніщо.
Розлуки, розбрати, непорозуміння - це все таке скороминуче.
Головне, щоб незмінним залишалося те, що між нами щось є.
Майже невловиме, таке незрозуміле, але таке помітне і дороге серцю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Роздуми на тему кохання
PoesiaЩо для вас є кохання? Чи кохали ви настільки, що були готові перечекати розлуку? Чи розлучалися коли-небудь? Що відчували при цьому? Що дарувало вам відчуття щастя тоді? Як часто не вдавалося порозумітися з коханою людиною? Чому? Запитань багато. Ч...
