Ти – звичайна людина.
І все ж таки ні, незвичайна.
Про це ти знати повинен,
Хоч істина ця й банальна:
Ти, перш за все, – особистість
Чудова і унікальна.
Ти маєш добро у серці,
Повір хоч на мить одну.
Душа твоя в кров є стерта?
То чом її в гіпс запахнув?
Побач у калюжах зорі,
У річці - небесну синь.
Не варто ховатись в горі,
Це марне заняття, покинь.
Твоя душа боліти вже не хоче,
Твоя душа вже досягла межі.
Твоя душа говорить через очі:
"Лиш волі дай, прошу, допоможи!"
Допоможи собі і дай душі свободу –
Вона тебе в біду не заведе,
А проведе крізь бурю і негоду,
Загублене і втрачене знайде.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Роздуми на тему кохання
PoetryЩо для вас є кохання? Чи кохали ви настільки, що були готові перечекати розлуку? Чи розлучалися коли-небудь? Що відчували при цьому? Що дарувало вам відчуття щастя тоді? Як часто не вдавалося порозумітися з коханою людиною? Чому? Запитань багато. Ч...
