Ранок.Все як зазвичай будильник поцілунок в лобик від мами,сніданок і все інше.
Як ви гадаєте я люблю 1 вересня?Та я його просто ненавиджу,я гадаю ви мене розумієте.
Зовсім забула розказати яка я.Звичайна дівчина,темне волосся,сіро-голубі очі,звичайна фігура,на зріст не висока.Та є в мені одна родзинка,яка всім подобається.В мене біля лівого вуха,на шиї,є родинка має форму серця.
Так до школи зібралась можна вже йти.
Подвір'я школи мені одразу не сподобалось.Адже впродовж 2 років я щодня буду його бачити.
І одразу халепа,не встигла дійти до школи,як мені якийсь козел відірвав , коли біг до школи, ручку від моєї нової сумки.Чому завжди зі мною щось трапляється.
Я ЗОВСІМ НЕ ЛЮБЛЮ НАДМІРНОЇ УВАГИ.Та сьогодні мені від неї не втекти адже я новенька в классі.
Одразу говорю клас мені не сподобався.Сильно уж самозакоханні там.Та лише одна людина,мабуть така як я,тиха та спокійна-це мій новий друг Алекс.Ми одразу потоваришували.Він мені розповів про клас і про школу.
Чомусь перше питання в Алекса було,а ти була колись закоханна?Чи мала хлопця?Ні не мала,і не кохала я боюсь цього почуття та батьки,ще й говорять,що маленька.
Алекс хороший,стрункий,високий,кучерявий хлопець.
Та був в нас в класі хлопець по імені Ден.Бабій ще той,дівчат міняє майже щодня.Алекс говорив,що справжніх серйозних відносин не було.Та я й на нього не звернула уваги.А от Ден одразу помітив,що я да за ним не упадаю.Хм...Та здався він мені бабій та ще й самозакоханий.А от його зачепило,що дівчина не бігає за ним.Та я й не збиралась.
А от з Алексом ми проводили час просто чудово і в школі ,і поза нею.Я знайшла справді вірного,чудового друга.
