-Кохана,все добре?-проснувшись Ден одразу почав піклуватись.
-Так,все добре.Дякую тобі за все*-я його міцно обійняла і так палко поцілувала.-дякую.Я хотіла стати жінкою саме з коханою людиною.Дякую що ти в моєму житті з'явився,поруч зі мною.
Сльзи самі почали котитись по обличчі.
-Ну,ну не плач.Ти ж знаєш я не люблю коли ти плачеш.Все ж добре.
-Ай!-я різко зхватилась живіт.В мене,щось не те сталось.Нічого не розумію.
-Все добре?-захвилювався Ден.
Я цьому значення ніякого не предала.А жаль.
Пройшов місяць.В нас із Денчиком все було ідеально.Ми навіть ніразу не посварились за місяць.
Та,щось було не так.Я себе почувала не комфортно.
Понеділок.Як завжди звичайні уроки так нудно,що капець.
Урок хімії.Я сиділа,так нудно було та я робила вигляд,що я все слухаю.І тут мені стає погано.Голова паморочиться і я розумію,що втрачаю свідомість.
Я очнулась в медпункті.Біля мене сидів Алекс і Ден.
Медсестра відправила мене додому.Мене відвіз додому Ден і сказав,що ввечері приїде до мене.
Та мене так це хвилювало цей інцедент в школі.
Я здається догадуюсь ,та треба поговорити з Деном.....
Ввечері Ден і справді приїхав.
-Привіт,кохана.
-Привіт.Нам потрібно серйозно поговорити.
-Так звісно.
-Пам'ятаєш нашу першу ніч?-запитала я сором'язливо.
-Так,а що?
-Мені це питати соромно та все ж.Ти користувався презирвативом?-я чуть від сорому не провалилась.
-Ні.Та не парся від одного разу нічого не буде.Це рідкість,що ти можеш завагітніти.
-От я мабуть і є рідкість!
-ЩООООО?!!!!!ТИ ЖАРТУЄШ?!!!!!
-Ні.В мене затримка,цей обморок,два дні назад я блювала.
-Це нічого не означає!Ти тест робила?-заспокоївшись спитав Ден.
-Ні.
-Тобі купити?-запитав Ден.
-Ні в мене є.
-То чого ти чекаєш?
-Я зараз зроблю.-взявши тест із аптечки я пішла в туалет.
Минуло 5 хв.Я закрила очі,так страшно було дивитись.Мене всю трясло.Я все думала якщо я справді вагітна,як я батькам дивитимусь в очі.Що я їм скажу.Та я насмілилась відкрити очі і побачила..........................дві полоски-Я вагітна!!!Це ужаааас!Що мені робити?Чи мені не казати,а аборт зробити швиденько і все.Ніхто не дізнається.
Вийшовши з туалету мене ждав Ден.
-Ну що?
-Одна полоска-я не вагітна.
-Хух.Так мені бігти потрібно.Люблю тебе.
І Ден побіг.Я півночі плакала.Та знайшла в мами в сумці візитку жіночої лікарні і вже записалась.
На наступний день я вже збиралась їхати.До мене під'їхав Ден.Хотів проводити мене та я збрехала,сказала,що їду по магазинам.А він їх ненавидить.
І ось я в лікарні.Сиджу вся трясусь чекаю черги.І тут виходить лікар і питає чи є тут Лейла?Я встала іду за лікарем.
-Стій!!!!-я повертаю голову і бачу Дена-Не роби цього.Не вбивай дитину.
-Що ти тут робиш?Як ти мене знайшов?
-Я ще вчора зрозумів,що ти збрехала.А як з кармана випав листок із адресом і час назначений до гінеколога я все зрозумів.Не роби цього.Ми будемо виховувати нашу дити в двох.Бог дав нам дитину і ми її не вб'єм.
Він мене міцно обняв і я відмовилась від операції.Я подумала будь що буде,головне із моїм коханим ми все пройдем.
