Школа №19

Частина 1

1 Вересня 2016 рік

Діти поспішають до своїх класів, шум який вони приносять по коридорам розлітається по всій школі. Тиждень тому, вчитель школи яка знаходиться у Львові пішов на пенсію, його дуже любили адже він умів знаходити з дітьми спільну мову. Школа яка славилася своєю репутацією професійної школи. Там дійсно були найкращі вчителі, новітня школа, причина по котрій батьки дають своїх дітей саме до тієї школи. Після лінійки, коли вчителі і учні знову зустріли один з одним, Леонідович директор цієї школи поглядом дав знак одному з учителів, щоб той слідував за ним до кабінету. темноволосий учитель історії слухняно пішов за ним. Ян Стоун, молодий учитель, який також працював у цій школі, він уже давно знав про що буде розмова, тому і не напружувався. Лише з спокійним поглядом стояв біля дверей слухаючи скарги, або новини. Так і сьогодні, але новини на диво були хороші.

- Вгадай, кого я знайшов! - весело почав директор. Сьогодні він був аж занадто веселим.

- Ого, і кого?

- Оскар Стоун, син моєї знайомої. Якось я допомагав коли її чоловік помер. Ну нажаль він не довго лише доки я не знайду постійного вчителя, але хоча б щось, ніж нічого. - на цій нотці він похмурів.

- Ага - протягнув Ян.

Директор вів далі, сам Ян його майже не слухав. Зрозумів лише, що його знайома сама з Америки вийшла заміж на Україні. Після народження сина Оскара який тепер буде учителем, його батько помер у ДТП, кажуть не щасний випадок, а може і ні. Хтозна. Приїхав він щоб, провідати мати і провести з нею вихідні. Але всі знають, що відмовити людині яка допомогла родині, важко. Навіть якщо прохання про яке він просить не дуже хочеться виконувати, але що поробиш?

- Зустрінеш його він десь біля школи - перервав думки Яна директор. Що? Зустріти? Він вчитель, чи гість? Сердито подумав Стоун.

- Чому я? Крім того він що, мала дитина? - Ян почав протестувати, але сердитий погляд який подарував йому Леонідович, одразу дав йому відповідь який означав: Не підеш, уб'ю. Через силу Ян пішов, щоб зустріти нового вчителя.

По дорозі він зустрів свого ворога, ще з самого початку його вчителювання. Ангеліна вчитель математики, не тільки він її не долюблював. Пів школи учні також, не те щоб вона була поганим вчителем, все через її характеру, вона дуже любить огризатися з людьми, і спорити це взагалі її звичка. Але чого у неї точно вистачає так це - зверхність. Ангеліна іноді дивиться на людей зверхньо. Особливо на вчительку літератури, яка повна протилежність Ангеліни. Вона як завжди подивилася своїми синіми очима, на нього як багатий на бідного, от тільки у неї в очах, ще й дратівливість від присутності Яна.