Школа №19

Частина 15

Двері квартири Яна відкрилися, зайшли всі троє. Ангеліна допомагала Оскару тримати Стоуна, щоб той не впав, і не отримав ще більше травм. Сам Ян був ніби в тумані. Він уже забув яким буває жорстоким Орест. Та головне, як тепер буде він пояснювати про Ореста та ситуацію Оскару. Може спробувати відмахнутися? Можливо. Його акуратно поставили сидіти у вітальні перед входом на диван.
- Так, допоможи йому з ванною. А потім... - Ангеліна важко видихнула. В такій ситуації вона була в перше, навіть в школі з учнями такого не було, тому вона була трохи розгубленою. Проте Оскар зловив її нервовий погляд, і допоміг їй:
- Потім прикладемо холодне до його синця
Вона вдячно кивнула. Оскар взяв під руку Яна, і попрямував до ванної. Як тільки Ян прийшов до тями і зрозумівши, що відбувається почав вириватися.
- Ян перестань! Тебе треба помити! - тримав Оскар Стоуна руками
- Я і сам можу!
- Ти на ногах ледве стоїш! Темний ти дурню!
На їхній крик прибігла Ангеліна. Але двері вона відкривати не спішила.
- Оскар у вас там все нормально? - крикнула вона за дверима.
- Майже... - він силою змусив Яна зняти футболку, - А що?
- Оскар, якщо ти цього хотів то міг просто сказати - усміхаючись заявив Ян. І в ту мить його рука швидко ковзнула в штани блондина.
- Господи Ян пішов ти на ***! - не витримав Оскар. В пориві гніву він швидко зняв з Яна штани, потім засунув його в середину кабінки.
Ангеліна почувши матюки які лилися з Оскара, вона зрозуміла потрібно на деякий час їх залишити. Тому вона пішла на кухню випити міцної кави. А то за день було забагато пригод.
В той час у Оскара був мокрий весь одяг.
- Як романтично... - не задоволено буркнув блондин.
Проходячи мильною губкою по тілу його «Лиса». Той нарешті мирно стояв спиною до Сміта. Змирившись з тим фактом що його миє блондин йому нічого не залишається як стояти. Оскар однією рукою підняв руку Яна, іншою пройшов губкою. Одяг блондина був мокрий, тому прилип до його тіла. Вода неприємно краплями стікала з волосся на очі, і Оскар інколи проходив рукою по носі, та чолі.
- Оскар - покликав Ян
- Що?
- Давай ми не будемо говорити про сьогоднішнє
На хвилину Оскар задумався. Чому Ян не хоче говорити про те що сталося? В цьому немає нічого такого, правда? Але якщо він не хоче говорити про це, то і змушувати його розповідати, буде егоїстично.
- Як хочеш - відповів Оскар
На знак вдячності Ян повернувся до нього обличчям, і поцілував ледь дотягнувшись до губ блондина. Оскар помітив як трясло Яна, тому поклав руки йому на плечі легко відштовхуючи.
- Давай потім. Тебе всього трясе - пояснив блондин
Стоун сухо кивнув. Закінчивши вони вийшли. Ян обмотав рушник кругом стегон. Оскар же зняв з себе мокру футболку. Вона з достатньо гучним звуком впала на підлогу. Зміного одягу він не мав, а залишати Яна в такому стані він не хотів. Що ж, доведеться позичити одяг від Яна. Ну буває..
Закривши за собою двері ванної кімнати їм в очі натрапила Ангеліна яка як тільки побачила їх двох з голими торсами одразу ж почервоніла.
- Е...зараз щось вдягнемо - тихо пообіцяв Оскар, а потім двоє швидко втекли до спальні Яна де повинні знайти одяг.
Поклавши Яна на ліжко він відкрив його шафу. Знайшов темну футболку, в якій вони були на озері. Моменти огорнули його, не помітно для себе він усміхнувся.
- Я пам'ятаю її. Ми тоді були на озері - сказав Оскар повернувшись до Яна.
- Треба буде сходити туди ще раз - відповів Ян, - Гаразд дай мені футболку - Ян піднявся, все ще хитаючись він простягнув руку щоб Оскар відав йому елемент одягу
Оскар провів поглядом по ньому з голови до ніг. Іншого вибору не залишилося як дозволити йому вдягтися. Оскар зітхнув, але відав йому бажане. Ян незграбно почав її одягати, але так що ледь не впав на підлогу. Оскар спостерігав за ним, тримаючи себе, щоб не засміятись. Коли Ян надів на себе одяг, Оскар повернувся знову до шафи, знайшовши для себе також одяг, і одягнув.
- Давай ти частіше будеш носити мій одяг - всміхаючись запропонував Ян
- Коли переїду до тебе, буду носити щодня - Оскар поклав свої руки на його шию. Ян не очікувано відчувши поцілунок на кінчику носа, усміхнувся наморщив носа..
- Ой, а можна так само, але трохи в іншому місці?
- Ні
- Точно?
- На сьогодні досить - суворо заявив Оскар

***

- Він такий милий коли спить! - весело прошепотіла Ангеліна
Сидячи Оскар на дивані, він однією рукою тримав лід на щоці у Яна. Сам Стоун мирно спав на його колінах. Ангеліна стежачи за цим сидячи на підлозі усміхалася від цієї картини. Такої атмосфери, всі троє вже давно не відчували. Вони ніби були однією сім'єю. Двоє геїв, та колишня одного з них. Здавалось ніби це якийсь анекдот, та все було на справді.
- Як думаєш, хто був Янові це друг - вона жестом показала на пальцях зайців.
- Страшно навіть подумати - відповів Оскар, - Ян толком нічого не пояснив, а розмовляти на цю тему не хоче
- І, що тепер?
- Не знаю - блондин зітхнув, - Але й примушувати його говорити, якось не дуже...
Ангеліна на це мовчала. Вона перевела погляд від хлопців до підвіконня яке стояло позаду них. Ангеліна з Оскаром прекрасно розуміли, що для Яна ця тема неприємна. Тому хоч якби вони не хотіли дізнатися деталі ситуації краще не питати про те.