Школа №19

Частина 9

Понеділок 21 жовтня

Наближалися осінні канікули, цих днів чекали не лише учні, але й вчителі. Ангеліна також чекала кінця жовтня, адже їй тоді має виповнитися 24 роки. Побачивши її вперше, не скажеш, що їй стільки років. Частіше їй давали менше, 18, або 20. І звичайно вона планувала провести день народження в компанії Оскара. Можливо не тільки з ним, але вона над цим ще думала. Ангеліна планувала все за місяць до події, щоб нічого не забути. Думала вона над цим в учительській сидячи за звітом  який Леонідович попросив здати за весь навчальний місяць. Все було добре, іноді заходили деякі вчителі, але вона на них не відволікалася. Новина про нову пару в школі поширилася досить швидко (аж занадто). Хоча не всі повірили в це. Доказом стало сьогоднішній випадок, з ранку.
Ангеліна думаючи над звітом сиділа за своїм столом. До вчительської зайшло декілька вчителів, і звісно сам Оскар. Він усміхнувся їй, потім підійшов до неї, поцілувавши її в щоку. Ангеліна усміхаючись відволікалася від звіту. Їхні колеги стояли дивлячись на них із здивуванням. Як тільки Оскар вийшов з кабінету, Ангеліна хотіла знову взятися за звіт, але їй завадила Рада.
- То плітки, таки вірні... - зробила висновок Рада.
- Які плітки? - перевела погляд на колегу Ангеліна
- Ну... - Рада підійшла до шафи де стояли журнали всіх класів, і вдала вид ніби щось шукає, і перевіряє чи все в порядку. - Що ви зустрічаєтеся
- Хто б сумнівався? - вставила своє слово і Маргарита Ахматова. Тридцяти років жінка, вчитель фізики. Сірувате волосся, одна сторона якого коротка, інша хвиляста і довга лише до вуха. Зелені очі, які підкреслював елегантний костюм також кольору.
Маргарита любила «перевзутися» коли це їй було вигідно. Наприклад в ось такий момент. Ангеліну це дратувало. Хоча вона нічого їй не казала. Ангеліна знала, що відповісти такій особі. Навіть не соромлячись своїх слів вона говорила все як є.
- Заздрісно, що я знайшла хорошого хлопця, ніж твій алкоголік? - Ангеліна тріумфально усміхнулася, схрестивши ноги, - Який навіть роботу знайти не може.
Рада нервово поглянула на Маргариту, потім на Ангеліну. Вона відчувала зараз буде гаряче. Тому, щоб не було лишніх жертв вона перевела тему.
- А як на це відреагував Ян?
- Ну, як...? Нормально, навіть привітав - з полегшенням видихнула Ангеліна.
- Дивно. Ви ж з ним як кіт з собакою - сказала Маргарита.
- А як по твоєму він мав реагувати? - заступилася за Ангеліну Рада. Вона відволікалася від шафи, і поглянула на Маргариту як на небезпеку.
- Я думала, між ними більше ніж дружба. Ви не помічали це?
- Що за дурня?! - не витримавши крикнула Ангеліна.
Хоча вона боялася, що ця дурня буде правдою. Ангеліна також помічала за ними дивну поведінку. Але списувала на їхню міцну дружбу. Начебто випадкові доторки Яна до Оскара. Те як Оскар іноді дивитися на нього. І, лише сліпий не помітить те, як захищав, та прикривав Ян Оскара коли той робив помилки. Ангеліна знала про випадки одностатевих відносин. Але сподівалася, що це не про Яна, та Оскара. І коли блондин запропонував їй зустрічатися страх пропав. А зараз про цей страх в Ангеліна пробудила Маргарита, яка щось помітила.
- Я згідна з Ангеліною. Він не може бути нетрадиційної орієнтації, якщо вже почав зустрічатися з нею. - відповіла Рада Маргариті.
- Що ж, - Маргарита вже збиралася йти з вчителької, - Ви ще згадаєте мої слова.
Перед тим як вийти вона єхидно усміхнулася, провівши своїм холодним поглядом по Раді, і Ангеліні. Через деякий час Рада також пішла по своїм справам, залишивши Ангеліну думаючи про слова Маргарити. «...між ними більше ніж дружба» ці слова Ангеліна тримала в голові, і думала над ними.