На порозі стояв Райвен. Кутики його губ,як завжди лукаво потягнулися вверх,видаючи його насмішливий характер.
-Здається, відмінники це найсвятіші учні в школі,як же ж так...
Райвен неспішно підходив до дівчини. Емма остовпіла. Вона неочікувана побачити когось,навіть якщо це не хтось з викладачів школи. Дізнавшись про це,інші почали б зневажати її працю до цього,а вона чесно трудилася..до сьогоднішнього дня,коли знову поставила чужу думку вище своєї.
-Чого тобі?-твердо відповіла дівчина.
-Нічого..я тут по тій же причині,що й ти. Стів розтріпав про тайник місіс Роуз,от я пішов,щоб Лоренс перестав нити і нормально потусив на вечірці.
-О,піклуєшся про своїх нових друзів? Це дуже мило з твоєї сторони.-з сарказмом сказала Ем.
В цей час він уважно дивився на неї,ніби шукав її слабке місце...І здається знайшов.
Почувши це, Рай голосно розсміявся. Його переливистий,бархатний сміх заповнив увесь клас.-А котик з зубками,-насмішливо відповів Райвен.
-Може ти і самовпевнений,але поводься хоча б тихіше. Я не збираюся віддуватися ще й за твою шкуру.
-Взаємно. Якщо ми вже тут з однією метою,то виконаймо те,що маємо і тихо розійдемося.
-Згідна.-відповіла впевнено Емма,хоча в нотках її голосу відчувалася невпевненість..страх?..Прояв слабкості...
Райвен акуратно взяв з рук дівчини лист з відповідями. Сфотографував і віддав назад. Він більше не цікавився її діями,словами чи тим більше нею,відкинувши як дитина,іграшку,яка була цікава тільки 5 хвилин. Емма сфотографувала також,а потім поставила на місце. Хлопець не чекав на неї,але все ж вони вийшли практично в один час.
"Який же він лицемір..що у ньому такого побачила Дейзі.."
-Ну як все пройшло?-голос Клари вивів дівчину з думок.
-А?..Все добре..так,все добре.
-Точно? Ти виглядаєш стурбованою..
-Не хвилюйся,я дістала те,що треба.
Вона вирішила змовчати про несподіваний візит того,через кого це і почалося.
-Ну добре,надішлеш в нашу групу. Вечірка починається о восьмій. Я зателефоную. Нас підвезе Бредлі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
EDC. Код залежностей (18+)
Ficción GeneralПочуття залежності перестає бути солодким,коли на язиці з'являється присмак крові. У будинках кожного живе свій монстр минулого,який терзає душу вже багато років. Їхнє головне завдання -вибратися з виру життя чи відчути прохолодний запах смерті.