EDC. Код залежностей (18+)

Глава 12

Жовтуватий лист опирався наполегливості вітру,але врешті-решт здався. Щоб його кінець не був трагічним,він танцює свій смертельний танець,який так зачаровує прохожих. Легкі красиві і повільні повороти..вир,в якому є кінець. За вікном тарабанив дощ. Дейзі ліниво простягалася на ліжку-вставати не хотілось. Але, не зважаючи на інших,ця погода навпаки приносила натхнення дівчині. Вона неохоче,але все ж таки спустилася у одиноку холодну вітальню. Поснідавши звичними панкейками, піднялася нагору. Сьогодні субота,фестиваль. Їхньої допомоги не знадобиться до полудня,а отже можна зайнятися чимось,що заспокоїть перед таким важливим івентом. Дейзі впевнено взяла пензель до рук-вже знає,яка картина має "народитися" на світ. Довга сіра лінія,ще трохи синьої.. Через дві години на полотні вже виднілися обриси міста,що було окутане в загадковий туман. Їй вдалося заспокоїтися і втамувати внутрішню себе. Та чи на довго? Вона не хотіла про це думати. Не важливо. Дейзі ловила миті. Вона ними жила. Телефон гучно затараторив-час збиратися. Легке хвилювання все ж виникло,але шалене захоплення новою працею приглушувало і не давало розростить інших емоціям.

Клоуфорд обережно одягала чорне кружевне плаття. Розпустила своє густе золотисто-каштанове волосся,не поспішаючи розчесала. Стоячи перед дзеркалом,задалась запитанням чи варто використати помаду? Але відповідь прийшла сама,коли уява намалювала знайому статуру за фортепіано. З часу підготовки до свята минув тиждень. Насправді,вони зустрічалися з ним минулого вівторка.. Кріс дав їй один урок на зовсім новому інструменті в своєму домі. Дейзі вже давно було байдуже до гри. Окрім згадок з дитинства,її з нею вже нічого не поєднувало. Навідміну,від Кріса. Музика буквально означала для нього життя. Якби ви запитати,то що ж вона запам'ятала з минулого уроку? Кріс дав так багато цінних порад,а Дейзі пам'ятала тільки його парфуми з цитрусовими нотками та теплоту долоні,що накривала її холодні руки під час заняття. Отже, відповідь була очевидною: "Так".

Губ торкнулася насичена рожева помада. Акуратно поправивши, вона рушила до школи. Містера і місіс Клоуфорд ні на концерті,ні на фестивалі не буде.

Емма встигла за цей тиждень отримати безкоштовного охоронця у вигляді Клари. Не те,щоб вона стежила за кожним її кроком,всього лише за кожним поглядом. І не аби-кудись,а в сторону хлопців, бажано з ім'ям,що розпочинається на "Р" та прізвище на "Х". Якщо голубі очі таки стикалися,Клара не втручалася. Цілком виконувала свою обіцянку і дотримувалася сказаних нею слів-Дейзі поки що ні слова,а проти їх стосунків вона нічого не має. Райвен не приділяв Еммі надто багато уваги в школі. Моментами міг "ненароком" зачепити і не вибачитися,залишивши за собою тільки сміливий безсоромний погляд. Звісно,його зустрічала сувора гримаса Вотсон. Подекуди здавалося,що вона йому навіть подобалася й він спеціально хотів викликати її у Емми.