Фінал не можливо вгадати

Частина 9

Дазай прокинувся рано, о восьмій годині. Йому не дуже хотілося спати, він думав про сьогоднішній вечір. Чомусь Осаму думав, що Поль Верлен і є цим самим гостем.
Щоб хоть якось відволікти себе від цих стомлюючих думок, Дазай вирішив закурити сигарету. Але в нього їх не було, а Чуя ще спав. Тому хлопець вирішив, що треба розбудити цю сплячу красуню. Він швидко підвівся з ліжка і попрямував до кімнати Чуї. Той справді ще спав міцним непробудним сном. На якусь хвилину Дазай задивився на сплячого Чую і йому навіть стало шкода його будити, але бажання курити було на стільки сильним, що хлопець швидко прийнявся за діло. Він тихенько підійшов до ліжка і почав штурхати сплячого у плече.
— Ей, Чуя, прокидайся. Ранок вже.
Але реакції не було ніякої, Накахара так і залишився спати в тій самій позі що і був. Тоді Дазай почав штурхати його сильніше.
— Чуууяяя! Про-ки-дай-ся! — Дазай вже мало не кричав, але результат це дало не великий. Чуя просто змінив своє положення, перевернувшись на спину. "Таки що, як спляча красуня, — подумав Дазай, — його що, також поцілунком будити? Хм... А це ідея". Осаму все таки всерйоз вирішив спробувати розбудити Чую поцілунком. Він сів на ліжко і обережно нахилився до сплячого Накахари. На його обличчя впало пасмо волосся, тому Дазай обережно його забрав, за тим подивився на Чую ще раз і обережно торкнувся його губ своїми, охопивши обличчя Чуї руками. Минуло вже близько хвилини, але Дазай не спішив відхилятися, і дарма. Йому в голову прилетів удар від Накахари, який прокинувся.
— Ти що таке виробляєш?
— Оо, бачу все таки спрацювало, — засміявся Дазай.
— Ти поясниш мені, що ти тут робиш?!
— Я прийшов розбудити тебе, але це виявилося настільки складно, що я подумав вже, що ти як спляча красуня, прокидаєшся тільки від поцілунку. І як бачиш, я був правий, адже ти нарешті... — Дазай не договорив, йому в обличчя прилетіла подушка.
— Ще раз зробиш щось подібне, спатимеш на дворі.
— Дехто мріє про те, щоб я їх поцілував. А тобі я роблю таку послугу просто так, а ти ще й не задоволений.
— Для чого ти мене взагалі розбудив?
— Мені нудно, а ще я хочу курити. А сигарет в мене немає.
Чуя роздратовано подивився на Дазая, за тим потягнувся до свого одягу, який лежав на кріслі біля ліжка, і з карману джинсів дістав пачку і кинув в хлопця.
— Інколи я шкодую, що взагалі зв'язався із тобою, ідіот.
— Чуя, але ти так мило зніяковів від поцілунку, — Осаму почав розпливатися в єхидній посмішці.
— Закрий рот і вийди геть із моєї кімнати! — Чую не на жарт розізлили ці слова Дазая. Той без лишніх запитань швидко підвівся з ліжка і побіг до виходу. Накахара залишився в кімнаті сам.
Певний час Чуя не розумів, що із ним відбувається. Поцілунок Дазая його розізлив, але швидше розізлив не сам поцілунок, а той факт, що Чуя ще деякий час після того як прокинувся не хотів відштовхувати Дазая. На якусь мить йому навіть захотілося відповісти на поцілунок. Але ця думка не затрималася в його голові на довго, адже рука автоматично потягнулася вдарити Осаму. Чуя сидів на ліжку, повністю поринувши у роздуми, і водив пальцями по своїх губах, які ще досі відчували на собі дотик тонких губ Дазая...