С.Т. Еббі "Приголомшлива серія" (Крышесносная Серия)

Розділ 5

Диму без вогню не буває.

Вільям Шекспір

Лана

- Ти серйозно? - питаю я Логана, усміхаючись, коли він киває, анітрохи не сумніваючись у собі.

- Тоді добре, - вимовляю я з подихом, приймаючи його ставку, і висуваючи всі свої "Тутсі Роллс" (прим.: шоколадні іриски). - Покажи мені, що в тебе.

Він усміхається, перш ніж розкрити карти.

- Дивись і плач. Флеш (прим.: комбінація у покері, коли випадає п'ять карт однакової масті), дитинко.

Коли він піднімає брови, я починаю сміятися, бо він дуже милий, коли змагається.

― Перш ніж ти перезбудишся...

Я розкриваю свої карти, і вираз його обличчя миттєво змінюється, змушуючи мене засміятися сильніше, коли він недовірливо дивиться на мій флеш рояль (прим.: комбінація в покері, коли випадає від десяти до туза однієї масті - найвиграшніша комбінація).

- Але, але, але...

Я тягну до себе "Тутсі Роллс", і він раптово кидається на мене, притискаючи до ліжка, поки я сміюся. Він знаходить губами вигин моєї шиї, і я усміхаюся, коли Логан цілує там чуйне містечко.

- Якимось чином, ти змахлювала, - каже він навпроти моєї шиї.

- У мене просто офігенний покерфейс, - відгукуюся я, обертаючи ноги навколо його талії.

Протягом трьох днів він був цілком моїм. Я чула, що час лікує рани, але це неправда. Закоханість! Ось що змушує вас забути про свій гнів. Якби не мій брат і батько, пошуки помсти було б закінчено.

ЗМІ оточили мій будинок, що викликає занепокоєння. Джейкові довелося пробратися всередину і перевірити мою секретну кімнату для вбивств, щоб переконатися, що ніхто не знайшов її. На щастя, ніхто не здогадується про кімнату в кімнаті.

Крейг приходив до мене додому, щоб взяти мою сумочку та одяг. Йому доводилося брати їх із собою на роботу. За це нескінченно звітували Логана, адже це він просив його про це, бо люди й досі стібаються над містером Красавчиком за те, що він проніс жіночу сумочку до будівлі. Вони навіть перевірили його на місці обшуку, поки він чекав у черзі гаманців, мабуть, закипаючи.

І, звичайно, це мене потішило.

Потім він передав її Еліс, яка поклала сумочку до своєї спортивної сумки. Крейг був злий, що ця ідея не спала йому на думку. Еліс принесла її та мій одяг нам так, щоб ЗМІ не впізнали наше місцезнаходження.