Життя вампіра не таке просте, як може здатися на перший погляд. І нехай мені лише чотири місяці, я вже знаю, що треба бути уважною. Бо з-за спини завжди може напасти небезпека.
Після останніх подій минуло три місяці. Я звикла до свого нового життя. Можна навіть сказати, що змирилася. Ставши іншою, я не настільки щось втратила, наскільки багато отримала. Я знайшла родину, яка завжди підтримає. І повернула подругу, яка зрозуміє мене. І кохання. Кохання всього життя. Минув листопад. Перші дні грудня. Зовсім скоро Новий рік, Різдво. Тепер я проведу зимові свята із тими, кого люблю.
Десь далеко я залишила своє минуле, до якого вже не повернуся. В прямому значенні цих слів. Але деякі моменти згадувати буду. Ті самі, які робили мене щасливою. Моменти з ним. Я ним я не розділяюсь на до і після. Я та сама Саша Крамаренко, киянка з сірими очима і світлою душею та дитячим поглядом (за його словами).
І наче все добре, всі в безпеці, та дещо все таки не дає спокою. Щось із минулого не полишає мене. Воно ворушиться десь в моїй голові. Після тих подій я пообіцяла йому не згадувати, але не можу. На душі неспокійно. Неначе голкою вискребли питання: «Що я зробила не так?»
ВИ ЧИТАЄТЕ
Апогей
Про вампировДруга книга трилогії «Під Місячним Сяйвом». Від останніх подій минуло три місяці. Весь час Сашу мучили докори сумління, бо вона вперше в житті вбила вампіра. Дівчина переконана, що її новоспечені вороги, криваві вампіри Анна і Святослав скоро поверн...
