Після прогулянки ми вернулися в торговий центр до квіткового. Я дійшла з Іваном, в той час як Юля і досі захоплено теревенила зі Степаном. Так гарно здружитися з кимось може тільки вона.
—Нам потрібно як можна раніше зустрітися ще раз! — радісно сказав Іван.
—Пропоную через кілька днів, — подала голос я.
—Домовилися. Напишете в месенджері?
Ми обмінялися номерами, по черзі обійнялися і розійшлися.
—Класні хлопці. Віктору пощастило з друзями, — з захопленням тараторила Юля. Я з нею була згодна.
Ми удвох дісталися виходу торгового центра, де вже стояв Кирило із симпатичним пакетом в руці.
—Привіт, дівчата. Гарно пройшло знайомство?
—Класно, — відповіла я.
—Гарні квіти, Саш, — Кирило усміхнувся. Я відповіла взаємністю.
—Їдьмо додому?
—Їдьмо. І мене закинеш до під'їзду?
Ми завезли Юлю і самі рушили додому. Кирило мовчав майже всю дорогу, а я зайшла в телефон і написала коротке повідомлення Віктору:
«Привіт. Як ти там? Де їдеш зараз? Зі мною все добре. Їздили з Юлею на шопінг, випала доля познайомитись із твоїми друзями. Класні пацани. Я вже не так сильно переживаю, що ти поїхав, але через відсутність наших зустрічей по ночах хандрити буду:))
Ти обіцяв подзвонити мені, щойно заселишся. Ця обіцянка ще в силі?:) Чекатиму твого дзвінка.
Кохаю тебе.»
Я натиснула кнопку «Надіслати».
—З Віктором списуєшся? — подав голос Кирило.
—Точно. Переживаю, добрався він чи ні.
—Він сильний. Якщо щось станеться, він впорається.
Я здивовано і навіть з побоюванням поглянула на хлопця.
—Вважаєш, щось може статися?
—Саша, я не перший місяць бачу, як ти переживаєш. І прекрасно знаю, що це через ту битву в кінці серпня. Ти сама не своя, хвилюєшся за всіх. А ще картаєш себе, що вбила вампіра. Але послухай: життя складене так, що часом із твого оточення зникатимуть люди, неважливо, яким способом і хто вони тобі, вороги або друзі. Ти можеш перейматися і далі, або забути це, як страшний сон. Якщо не забути, хоча би закопати ці спогади глибоко в недоторканих куточках душі. Бо якщо цих людей тепер немає в твоєму житті, значить, так треба. Це жорстоко, але таке доводиться переживати всім. Повір, я знаю про що говорю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Апогей
VampireДруга книга трилогії «Під Місячним Сяйвом». Від останніх подій минуло три місяці. Весь час Сашу мучили докори сумління, бо вона вперше в житті вбила вампіра. Дівчина переконана, що її новоспечені вороги, криваві вампіри Анна і Святослав скоро поверн...
