Один демон на трьох

ІІ. Розфасовка

Цієї ночі медпункт перетворився на прохідний двір і змусив двох знуджених чергових робити свою роботу. Спочатку привели Ноам де Лінд з сильними головними болями. Як виявилося, їх ранішня рана погано зажила, плюс якийсь розумник здогадався накласти мітку Накси, що все тільки погіршила. Потім принесли Ґреґа Лі Атера з черепно-мозковою травмою та численними переломами. Але, враховуючи особливості регенерації їхнього виду, достатньо було пролікувати голову та повернути пана Атера до свідомості. Все інше мало зростися десь за добу. А ближче під ранок явився учень, якого наші чергові раніше майже не бачили, але багато про чули.

Як і будь-який дакт, він був абсолютно лисим, мав помаранчеву шкіру та невеличкі роги. Він був карликом, отож намагався компенсувати зріст взуттям з небезпечно високими підборами, але навіть так ледь діставав посередній Аве до плеча. З іншими елементами одягу все теж було не дуже добре. Формені ліцейські штани були непристойно обрізані і тепер за довжиною нагадували бавовняні труси, оголючи масивні ноги, котрі пацієнт елегантно склав одна на одну, вмощуючись на кушетці.

Звали його Кай, він був сиротою та частим клієнтом ліцейського психотерапевта. А також, мав найнижчий ступінь «благословення» порожнечі і відповідно, мав неприйняття певного елемента, в його конкретному випадку — світла. Здається, саме через нього Аристарху заборонили пересуватися територією ліцею без спеціального перекривача сили, оскільки він був світлим магом.
— Я не дуже часто навідуюсь до лікарів, — відказав Кай, знімаючи зайвий одяг. Його плечі, груди та ліва нога були уражені чималенькими виразками.

— Через несприйняття магії світла, так? — співчутливо поцікавилась Аве. Здається, саме тому діяла заборона.

— Капець не лікується, а фігня сама пройде! — процитував Кай один жахливий вірш. А потім вказав на свої груди, з'їдені ще більш жахливою виразкою: — Як наприклад, ось це.

Уважно обстеживши як фізичний, так і метафізичний стан пацієнта, Аве дійшла до висновку, що конкретно цей «капець» таки виліковний. Навіть після підсилення міткою Накси... Подивувавшись про себе, що це за жартівник завівся серед її суродженців по силі і вірі, Аве нарешті сказала Каю діагноз:

— Твоя сила «проросла» прямо в душу, що і спричинило ці виразки. Я можу запропонувати хіба що просякнуті пітьмою бинти, що призупинить поширення хвороби. А більш вправний і досвідчений служитель, за чималі гроші, звісно, повністю усуне виразки.