Ґреґ співчутливо дивився в слід людській жіночці, що при першій же нагоді кинулась геть з хащів. Бідолашна, напевно пережила цілу екзистенційну кризу та втратила віру в свого бога. Але, принаймні вона не розкаже своїм співвітчизникам, як її викрадав «демон», бо вони про всяк випадок мусять будуть спалити її заживо... Стрепенувшись, він прийняв вертикальне положення. Голова трохи йшла обертом, але це дрібниці, треба просто звикнути до місцевого повітря. Поряд сиділа Дарсі, з кумедно перекошеним обличчям. А осторонь, в обіймах з клунками безпам'ятно лежав Кай. І як він попередив, пролежати він так може щонайменше два місцевих дні. «Бо одночасно перетягувати в інший світ подібну тобі за габаритами людину, клунки, та двох надрозумів, вищих та важчих від тебе в півтора раза, м'яко кажчу важко!»
— Дерева тут щось дуже маленькі та часті, — Дарсі, оживившись, взялася оцінювати навколишній світ. — На них не заночуєш... І небо блакитне, прямо як ти!
— «Високохудожньо», — всміхнувся Ґреґ. — Може ще віршик напишеш з цього приводу?
— Гарна ідея, — кивнула Дарсі («Вона дійсно зібралась писати вірш?!»), підводячись. — Але спочатку треба здобути прихисток та місцевих грошей у людей... Які знаходяться не так вже і далеко!
Перезирнувшись, вони одночасно активували свою людську подобу, а Ґреґ потягнувся ще й до Кая. Але нажахані монашки та оздоблені грибники не поспішали на них кидатись. В лісі стояла абсолютна тиша: не було чутно ні бігу у зворотному напрямку, ні співу птахів чи шелесту вітру. Ще раз перезирнувшись, герої взялися збиратись.
Вибравшись з хащів, вони ступили на ґрунтову дорогу. І вже через п'ятнадцять хвилин розміреної подорожі напоролись на людське селище, огороджене похиленими кілками.
Аж ось до збентежених чужинців вийшов якийсь бородань. З його точки зору, вдавалися вони, м'яко кажучи, дивно. Юнак мав надзвичайно високий зріст і середню статуру. Його витончена пика та вбрання, хоч і відносно, просте, буквально кричали про те, що він клятий аристократ, але точно не збирач податків. На руках він тримав непритомну монахиню. Трохи осторонь стояла смаглява для цих країв дівчина. Зростом та шириною плечей вона не поступалась більшості чоловікам, а її фігурі могли позаздрити більшість жінок. Замість нормальної спідниці вона чомусь обмотала довкола талії щось схоже на штори, які бородань бачив в тутешній церкві.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Один демон на трьох
FantasíaОпинившись на межі життя і смерті, Ґреґ мав честь переговорити з істотою, підозріло схожою на богиню смерті. Та попросила принести душу «матері», яка втекла в інший світ від смерті. А якщо він цього не зробить, то Накса передчасно забере всіх, кого...
