Великі плани І. Початок

1.3. Я не звик бути знизу

Вода в душі обпікала, ноги погрожували відмовити. Габріель спирався рукою на стінку, поки вода стікала по його волоссю до обличчя і далі, змушуючи тіло повністю горіти. Він прокашлявся, коли пара крапель з вдихом потрапила в легені. За стіною, в спальні його чекав Стас. Габріель був радий, що він не сунувся за ним у ванну.
Пролунав стукіт у двері, від чого Габріель здригнувся всім тілом й мало не посковзнувся.
— Ти ше довго? — голосно спитав Стас з того боку, але відповідати йому зовсім не хотілося.
Так, Габріель стояв під душем уже хвилин двадцять, просто стояв і намагався вкласти в голову думку, що сьогодні між ними щось трапиться. Звичайно, для нього це не вперше, навіть не вдесяте, але ж сьогодні це був Стас — той самий Стас, якого він знав з дитинства і який розповідав йому про школу і вчителів, які нічого не розуміли, і назвав своєю нареченою. Той самий Стас, який сказав, що з ним нецікаво, бо з ним не потрахаєшся та не тріпанеш*. Та потім зовсім пропав.
Той самий Стас, який передознувся після смерті матері й за реабілітацію якого Габріель мав отримати цей будинок. Повний тупих, неадекватних спогадів, але чесно відпрацьований, власний дім.
Габріель закрив воду і, вийшовши з душу, натяг на мокре тіло махровий халат. Озирнувся на чисті боксери, що прихопив із собою, але вирішив, що зараз вони будуть абсолютно недоречні. Він ще кілька хвилин дивився на себе в дзеркало, намагаючись здаватися впевненим самому собі, але його акторська майстерність тут не працювала. У відображенні на нього дивився майже вбитий хлопець — практично такий самий, якого він бачив після кожної сесії в університеті, але тоді він хоча б радів складеним іспитам.
Намагаючись привести себе до тями, Габріель поплескав себе по щоках та трохи розтер їх, тугіше затягнув пояс халата, щоб аж ребра заболіли, й відчинив двері.
Стас в одних піжамних штанях підпирав стіну поряд. Він підняв погляд на Габріеля, й на його обличчі з'явилася надто задоволена посмішка, яку захотілося стерти.
— Шо либишся, курва? — Габріель зачинив двері ванної та пройшов до ліжка, заліз на середину і стиснув пальцями покривало. — Нарешті навчився власноруч застеляти ліжко?
— А ти нервозний як чорт, — Стас приземлився поруч і накрив долоню Габріеля своєю. Він дивився в стелю з таким виразом, мовби розглядав нічне небо. — Я ж не збираюся пхати в тебе півметровий дилдак, хоча щось підказує мені, що в тебе вже був такий досвід.
— Обломися.
— А хотів би? — Стас глянув на Габріеля, на що той лише штовхнув його плечем у плече і схилив голову, бо куточки губ уперто поповзли вгору. — Ну, ти кажи, якшо раптом схочеш.
— Бляха, я зараз просто встану й піду, — у Габріеля майже вийшло підвестися з ліжка, проте Стас за руку потягнув його назад. Габріель упав спиною на матрац і одразу ж постарався підвестися на ліктях, але Стас натиснув на його груди.
— Не втечеш, я півроку пахав заради цього дня.
Стас ліг на бік поруч із Габріелем і притиснув їх сплетені пальці до ліжка біля його голови. Його погляд був занадто уважним, через що Габріеля трохи трясло. Від одного сраного вивчаючого погляду. Понад півроку минуло з його повернення додому, і за цей час він встиг відвикнути від такої уваги.
— Ти рахувати розучився? — тихо підмітив Габріель, не наважуючись глянути на Стаса. Зблизька було ще краще помітно, наскільки він змінився за минувший час, й це дратувало. — Чотири місяці це...
— Шо мені зробити, шоб ти захлопнув рота?
Габріель відчув, як пояс халата перестав душити його. Стас накрив долонею його ребра, що трохи стирчали, і ніби став ще ближче.
— Ти певен, шо мені варто його закривати?
Сильніше стиснувши його пальці своїми, Габріель нарешті глянув на Стаса, а той опустив погляд на його губи. Вони говорили про секс без уточнення якихось меж або ще чогось. Габріель знав, що переспати з ким завгодно можна і без поцілунків, але сам би не цілував всіх підряд.
— Можна? — занадто спокійно спитав Стас.
Після короткого кивка Габріель затримав подих і не зміг вдихнути, коли губи Стаса торкнулися його. Вільна рука сама потяглася до його шиї та накрила її ззаду. Габріель заплющив очі й постарався відключити голову. Було незвично лежати й лише приймати ласки. Він не пам'ятав, коли його востаннє торкались так, ніби він фарфорова лялька, котра запросто може розбитись. Стас злегка смиканими рухами гладив його тіло, а його хоч і підстрижені вуса раз у раз потрапляли до рота, що спочатку більше веселило, ніж дратувало.
До моменту, коли одна волосинка таки залишилася в роті Габріеля, а рука Стаса майже дібралася до його паху, але була різко перехоплена. Стас відсторонився від Габріеля і подивився йому у вічі, явно не зрозумівши такого жесту, після чого однією рукою притиснув його зап'ястя над головою.
— Тільки не кажи, шо це твій перший раз, — Стас знову почав гладити живіт Габріеля нижче пупка, через що він напружився ще дужче, намагаючись виплюнути чортів волосок. На щастя, Стас помітив це і поліз пальцями до рота Габріеля, але він його одразу ж закрив. — Ну давай, відкрий, — попросив він так, наче звертався до дитини. Габріель висунув лише кінчик язика, до якого причепився волосок, і Стас легким рухом зняв його.
— Линяєш як собака, — Габріель відвернув обличчя, щоб не бачити цієї самовдоволеної пики, проте Стас стиснув пальцями його щоки та змусив подивитися на себе.
— Припиняй грати неторканого, — прошипів він і почав настирливо цілувати Габріеля, розсовуючи його губи язиком.
Наполегливість з його боку не припиняла вражати. Габріель гальмував занадто довго, а коли все ж наважився відповісти, Стас перейшов поцілунками на його шию. Тоді Габріель почав смикати руками, намагаючись вирватися із захвату. Коли Стас нарешті відсторонився, Габріель штовхнув його й, перевернувши на спину, осідлав його стегна. Халат сповз із плечей до ліктів, і Габріель просто відкинув його убік.
— Я не звик бути знизу.
Зім'явши пальцями доволі м'ясисті груди Стаса, Габріель нахилився до його губ, втім цілувати їх знов не хотілось. Відчув, як чужі руки міцно стиснули його стегна трохи вище коліна, після чого повільно піднялися до сідниць. Габріель не міг похвастатись своєю фізичною формою — до Стаса йому було щонайменше два мішки протеїну, — але й скелетом він би себе не назвав. Все ще не вірилося в те, що вони справді збиралися це зробити.
Хоча вони тільки почали, та Габріелю хотілось швидше це все закінчити, тому він спустився до паху Стаса. Завмер на мить і, подивившись угору в його темні очі, помітив у них нотки захоплення. Спеціально відтягнувши член Стаса гумкою штанів, щоб він ляснув по животу, Габріель стягнув єдину перешкоду. Він обхопив член Стаса рукою і надто поквапився, заковтнувши його майже повністю, після чого закашлявся. Габріель не робив цього з того часу, як повернувся додому, навіть довше, і злегка розгубив навичку, тож вдруге постарався зробити це обережніше.
Зверху почулося придушене дихання, і Стас запустив пальці в його волосся, почав смикати пасма, проте не намагався керувати. Габріель випустив член з рота майже повністю і почав обсмоктувати голівку й одночасно рухати рукою біля самої основи. Він поклав одну долоню на низ живота Стаса, після чого повільно насадився на його член головою і почав рухатися, майже повністю випускаючи його і вбираючи наполовину.
Довго чекати не довелося, незабаром Габріель відчув смак сперми й, зробивши ще пару рухів, відсунувся, однак не поспішав ковтати чи спльовувати. Він піднявся до лиця Стаса, накрив долонею його щоку, і з задоволеною усмішкою нахилився до його губ. Стас, мабуть, вже чекав на поцілунок.

____________________
*тріпанути (англ. trip) — зловити приход від наркотиків, відправитись в наркотичну подорож