Великі плани І. Початок

4.1. Це мій чоловік та його хлопець

П'ятого серпня був день народження Аніки, і Габріель не міг зробити для неї подарунка кращого, ніж влаштувати свято цього ж дня. Робочий тиждень тільки почався, тож ніхто не зміг би напитися та затриматись до ранку. Аніка не дуже любила свята у родинному колі й щороку з роздратуванням згадувала свої дитячі дні народження.
З початком осені кохана дружина була змушена — з радістю — відлетіти назад до Бельгії працювати, а красний чоловік дуже сумував за нею — особливо коли доводилося зустрічатися з її татом. Пару разів на тиждень Габріель гугукав по відеозв'язку, коли Аніка нила про навантаження на новій роботі, та відразу ж згадувала все, що втратив Габріель зі своїм рішенням повернутись додому. А він би й хотів сердитись, але розумів, що вона робила це заради вирівнювання свого морального стану.
Сам Габріель лише одного разу розповів Аніці про дівчину, з якою його на роботі познайомила мама і з якою вона збиралась його сватати через пару років, якби він все ще не знайшов собі супутницю. Її звали Домініка, та якось дуже легко їй вдалося затягти Габріеля до своєї компанії після чергового робочого дня. Компанія складалася з двох юристів — першою була сама Домініка — та двох перекладачів. На четверту зустріч Габріель запитав, чи може привести друга, і привів. А вдома Стас розповів йому, як шпилив Сашка-італіяшку на одній із вписок на четвертому курсі, куди його, скоріш за все, помилково покликав однокурсник.
На чергову п'янку Габріель зібрав усіх у себе вдома і там близько п'ятої ранку розкрилися всі карти. Домініка не зустрічалася з Герою — вони просто були друзями дитинства, яких батьки вже втомилися зводити. Гера-француз іноді претендував на Влада-юриста, який навчався із Домінікою. Сашка ж вони підібрали минулого року, коли він намагався скинутися з мосту, бо батьки відмовились від нього через орієнтацію.
Наприкінці листопада на день народження Габріеля повернулася Аніка з величезною коробкою пундиків, які той раніше любив наминати в перервах між парами. Після вечері в сімейному колі вони влаштували собі нічний кіномарафон, а під ранок Габріель хотів блювати веселкою з тієї всієї глазурі та посипки, такої солодкої, якою між парами вона не здавалась. Через три дні Аніка полетіла назад до Бельгії, а в суботу Габріель влаштував справжню тусовку на шість осіб. Сім. Домініка притягла свою стару подругу, яка тільки повернулася після навчання у Швеції та поки не знала, що робити далі зі своїм життям.