Великі плани І. Початок

1.4. Ти себе переоцінюєш

Габріель стиснув великим і вказівним пальцем його щелепу, змушуючи відкрити рота, після чого сплюнув сперму йому точно в горлянку. Стас відразу сів і почав відпльовуватися.
— Курва, — витерши рот передпліччям, видав він, але Габріель зробив те, що хотів і дозволив собі прилягти на вільну сторону ліжка.
— Гав, — він потягнувся до краю ліжка і лише встиг схопитися на край покривала, щоб зняти його, коли Стас потягнув його за плече.
— Нариваєшся? — Стас ривками, не без допомоги, висмикнув покривало з-під них обох і підім'яв Габріеля під себе, а той лише розкинув ноги запрошуючи.
Незвичайно було лежати під кимось, але Габріель постарався придавити свого хробака сумнівів і обійняв Стаса ногами, притягуючи ближче до себе.
— Таки схоже? — різко опустивши руку між ними, він міцно схопився за член Стаса, від чого той закрив очі й стиснув губи. — Ти весь такий волохатий вовцюра, я думав, твій Стасян більший.
— Ти намагаєшся відбити в мене бажання чи принизити? — Стас потягнувся через нього до тумбочки і прихопив презервативи та змазку.
— Як гадаєш, він ше підросте чи вже почав всихати? — Габріель перехопив у нього презерватив і покрутив перед очима, неначе він був настільки цікавим. До горла знову підступили неприємні нав'язливі переживання.
— Аріель, рот закрий, — прогарчав Стас.
— Ти ше не зжер Червону Шапочку? Чи тобі більше до смаку... — Габріель не зміг закінчити фразу, бо його губи були запечатані подушечкою великого пальця. Він відірвав погляд від блискучого квадратика і подивився на Стаса.
— Рот, — коротко повторив він, а Габріель подумав, що фраза доволі двозначна, і вирішив інтерпретувати її неправильно.
Він розкрив рота і прихопив палець Стаса зубами, після чого почав вилизувати його. Потрібно було трохи часу, щоб Стас припинив спроби звільнитися. Габріель розтиснув зуби і обхопив палець губами.
— Ти поїхавший, — видихнув Стас. Габріель розліпив губи, перш ніж він встиг прибрати палець. — Хочеш я зроблю це зі слиною?
— У мене зазвичай алергія на змазку, тож...
Габріель узяв Стаса за руку і цього разу вже впевнено, дивлячись йому в очі, підніс його пальці до своїх губ. Він по черзі облизав два, а потім разом узяв їх до рота і почав вилизувати так, ніби вони могли ввібрати в себе хоч трохи слини.
— Не уявляю, як ти робиш це щоразу, — Стас сам прибрав пальці і трохи відсунувся від Габріеля, який одразу схопився за краї подушки.
— Я зазвичай зверху, — зауважив він і опустив погляд за пальцями, — а так користувався будь-якою підходящою олією, — Габріель підім'яв губи в очікуванні.
— Можемо піти на кухню, — знизавши плечима, запропонував Стас, і Габріель відчув перший палець. На кухню вони зараз точно не збиралися. — А на креми чи шампуні в тебе немає алергії?
Сплюнувши на пальці, він додав другий, і Габріель скривився від неприємних відчуттів. Йому не подобалося бути знизу. Не через якесь приниження — він його не відчував, — але через втрату контролю над діями, і тому в такі моменти він зовсім не міг розслабитись. Габріель не любив втрачати контроль і ніколи намагався цього не робити, але часом у нього не було вибору. Однією справою було завойовувати в такий спосіб прихильність потрібних людей, проте Стас до них не відносився.
— Раз на раз, — видавив Габріель і, прикусивши нижню губу, передпліччям затулив очі.
— Доведеться перевірити все, — награно задумливо протягнув Стас і поворушив пальцями всередині, наскільки це було можливо.
— Склад... почитати, — видихнув Габріель і відкрив рота, бо повітря стало катастрофічно не вистачати. Піднявши голову з подушки, він глянув униз і впав назад. Стас додав ще слини і дивом пропхав третій палець. — Давай вже, — видихнув Габріель.
— Впевнений? — спитав Стас, але після ще декількох рухів пальці все ж таки прибрав.
— Ти себе переоцінюєш, — зі смішком кинув Габріель і запустив Стасу в груди блискучий квадратик. Чи вірив він сам в те, що сказав? Наполовину. Чи сказав він це, щоб прискорити процес і швидше закінчити? Безсумнівно.
— Як скажеш.
Підхопивши долонями сідниці Габріеля, Стас підпер їх своїми стегнами для зручнішого положення і нахилився вперед, упершись рукою в ліжко. Змастивши член слиною, він притулився головкою до входу Габріеля і став повільно штовхатися. Габріель зробив глибокий вдих і зажмурившись постарався розслабитись. Можливо, Стас мав рацію, і двох пальців виявилось недостатньо, або він, як завжди, був надто напружений, тому було таке відчуття, ніби всередині хлюпалась лава.
Зненацька Габріель відчув чужу долоню, що натиснула на його груди, і розплющив очі. Стас нахилився ближче до нього.
— Дихай, — тихо сказав він і провів рукою вниз. Габріель зробив вдих і зрозумів, що справді перестав дихати. Стас подався назад і зробив пару пробних поштовхів, від яких стало вже більше неприємно, ніж справді боляче. Стінки всередині ще горіли з певної причини, але Габріель вирішив, що Стасу знати це було необов'язково. — Ти як?
— Давай, — Габріель злегка подався вниз і одразу ж прикрив очі, щоб не скривитися.
— Точно не треба змазки? — недовірливо спитав Стас.
— Потім протестую, — видихнув Габріель. — Давай вже.
Стас підозріло глянув на нього, вийшов майже повністю та, додавши слини, почав повільно рухатись. Габріель знову заплющив очі й міцніше вчепився в подушку, намагався не забувати дихати, а потім його губ торкнулися губи Стаса. Габріель обійняв його за шию й спробував відволіктись на поцілунок, настільки сильно намагався, що раптом мукнув Стасові в губи. Неприємні відчуття відступили на другий план. Він постарався зосередитись на руці Стаса, що стиснула його член.
Габріель відкинув голову назад, тим самим розірвавши поцілунок, потім знову сіпнувся вперед, тому що м'язи преса сильно напружилися й ніяк не збирались розслаблятись. Він знову перестав дихати. Відчуття всередині вже здавались неоднозначними, а чужа рука стискала член саме так, як хотілося. Стас вкусив його за шию, через що Габріель різко вдихнув і знов затримав подих.
Над вухом пролунав натуральний звірячий рик. Стас уперся лобом у плече Габріеля, швидко штовхаючись у нього, при цьому прискорюючи рухи рукою. Габріель сильніше притулив його ногами до себе й кінчив. Він почав швидко дихати, що було трохи складно через тушу, що навалилась зверху. Зіпхнувши Стаса на бік, Габріель розкинувся зіркою, наскільки це дозволяло ліжко.
— Я ше зможу ходити, — повернувши голову у бік Стаса, прошепотів Габріель.
— Ти серйозно? — тяжко здихнувши, Стас закрехтів, наче старався перекинутись на інший бік, але так і не зрушив з місця.
— Змазка, — Габріель простяг над ним долоню внутрішньою стороною вгору.
Врешті-решт Стас припіднявся на лікті й, порившись унизу, вручив Габріелю тюбик. Габріель видавив трохи на пальці й помазав вхід зовні та трохи заходячи всередину. А через пару секунд, підірвавшись з ліжка, дременув до душу змивати лубрикант, бо все почало горіти.
— Принести оливу? — почулося ззовні кабінки. Йому ще й весело.
— Валяй, — відповів Габріель і лише потім зрозумів, що Стас і справді мав намір продовжити все це. Габріель тільки встиг відкрити рота, збираючись змінити свою відповідь, але Стас його випередив.
— Я можу сказати, шо зараз відсмажу тебе? — з тієї сторони дверцят спитав він.
Закривши рота, Габріель вирішив все ж таки промовчати. Можливо, наразі він був не таким вже й поганим варіантом для втіх.