Крапелька щастя ради озера болю,
і я вже ніколи не буду з тобою.
Ти лиш очерет, що проріс недалеко,
чорнив усе те, що природа дала.
Кляте дівчисько, що собі на умі,
а сама по собі нічого не варта:
врода й натура неначе богиня,
а висновку все ж таки лише глина й каміння.
