Я граю в шахи, ну і дурість,
а міг би глянути в вікно,
де сонні люди йдуть по місту,
але вже якось все одно.
Нові всі лиця, куртки, шапки,
ніяких посмішок і слів,
лиш тиша, кава, сигарети,
і всюди вихлопи машин.
Все так приїлося, так нудно,
нового там нема, й не буде.
Всі комбінації знайомі,
тура, слон, пішаки і коні,
у кожного свій стиль ходів,
але у висновку все звелось,
до мату, слави і смертей.
