Психопат та його бариста

17."Знімай штани!"

Спартак раптово відкриває очі, підриваючись у сидяче положення. Що це тільки що було?! Не минає й хвилини, як білявий розвертається і міцно хапає парубка, що лежав поруч з ним, у обійми. Це Женя. Живий та здоровий. Усі ці десять років, тільки що пережиті- лиш сон.

Янович вже давно не спав, спостерігаючи за своїм другом. За тим, як він щось говорив уві сні, як не переставав тримтіти, плакати.

Спати у обіймах, неймовірно добре. Так приємно, що хочеться залишитись так назавжди. От тільки парубок прокинувся від того, що з кожною секундою, білявик стискав його ще більше. Стискав у обіймах так сильно, що ставало тяжко дихати. Щоправда вже за кількадесят секунд, Суббота послабив хватку, і дозволив вибратись, але заснути далі так і не вдалось.

Кучерявий знав, що зараз потрібно йти від цього чоловіка назавжди, але просто не міг ось так покинути друга, який тремтів, і тихо плакав, і все це- увісні. Янович не знає, що робити: будити, чи просто спробувати заспокоїти, поки чоловік спить... але Спартак прокидається раніше, ніж Женя встигає щось зробити.

-Спартак... Що з тобою?

Промовляє менший у чуже плече.

-Я...Все в порядку...просто сон не приємний

Суббота закрив очі руками, та потирає їх. Він ще кілька хвилин мовчав, а Женя в цей час заспокоював чоловіка.

-Спартак, це ж все сон. Ти це знаєш. Зараз встанемо, поп'ємо кави. А потім можеш розповісти що тобі снилося.

Не можна дати Жені піти.

А раптом, коли кучерявий піде, все станеться так, як у сновидінні. Хоча ні, не буде такого, бо Спартак більше не повернеться до своєї дівчини. Він НІКОЛИ не відпустить Яновича.

***
Вони заходять до кухні. Євген ставить чайник, а Спартак просто сидить за столом. Тиша. Жоден з них не наважується почати таку важливу розмову. Суббота весь цей час дивився в підлогу. Женя в свою чергу не зводив очей з білявого.

Юнак бачив, що щось з його другом не так, бо той вже хвилини три дивиться в одну точку, але запитати що саме не так, не осмілювався.
Чайник закипів, Янович залив каву з чаєм, та поставив дві філіжанкт на стіл.

-Виглядаєш погано. Може вийдемо? Провітримось. Ти зовсім блідий.

Янович всідається за стіл, та робить ковток чаю.