Кровний зв'язок

Розділ 21 "Цвіт яблуні"

- Україно, іди сюди, - Німеччина покликав дівчину, поглядаючи у вікно на цвіт яблуні. Білі пелюстки мирно хиталися з вітром, даруючи парубку відчуття спокою.
- Щось сталося? - Україна підійшла до Німеччини зі спини. Здавалось, вона тільки вийшла з душу, адже була одягнена у білий пухнастий халат, а її волосся було вкрите рушником.
- Мені щойно подзвонила дуже поважна компанія і запросила нас обох на вечерю, обговорити бізнес плани. Тож сьогодні ввечері ми з тобою йдемо в ресторан, зберися, будь ласка.
- Ох, добре. Є якийсь особливий дрес-код?
- Усе як завжди, офіційно-діловий стиль, не тупи, Україно, - Німеччина знервовано видихнув, - Вибач, я трохи як на голках через це. Вони звучали так, ніби запропонують дійсно цінний контракт.
- Добре-добре, я тоді піду збиратися.
Україна покинула кімнату з Німеччиною і попрямувала до гардеробу, одягаючи стримане, але елегантне плаття білого кольору з чорним класичним піджаком, накинутим на плечі.
Схопивши свою сумочку вона повернулась до Німеччини, що вже також одягнувся у костюм.
- Я готова, Німеччино
Німеччина простягнув її свою руку і вони разом вирушили до машини.
Через деяких час вони вже стояли під дверима вишуканого п'яти зіркового готелю. На вході їх зустрів дворецький середніх літ, він вказав подружжю на ліфт.
- Сер Британія очікує вас на останньому поверсі. Вам потрібен супровід?
- Так, будь ласка - Німеччина кивнув.
Дворецький попрямував разом із Німеччиною і Україною до ліфта. Коли вони дісталися останнього поверху і зайшли до ресторану дворецький вказав на окремі кімнату, що, вочевидь, була створена для ділових зустрічей.
- На вас очікують там, - дворецький вклонився і покинув їх.
- Що ж, Україно, давай постараємося не провалитися.
Україна кивнула і видихнула, збираючи свою впевненість до купи.

Канада вибіг на потрібній зупинці за п'ятнадцять хвилин ходьби від готелю.
- Дай боже мені сил встигнути, - Парубок чкурнув стрімголов у напрямку готелю, де може статися страшний злочин. Вулиці замінювали одна одну, і тільки одне було спільне - опалий цвіт яблуні на тротуарах, якими біг хлопець

Пара зайшла у кімнату де був пишно накритий стіл за яким сиділи Великобританія, Америка і ще кілька спільників-працівників компанії. Німеччина заговорив першим
- Добрий вечір, шановні, сподіваюсь, в майбутньому, партнери, - він вклонився, а за ним і Україна. - Мене звати Німеччина, а це моя дорога дружина, Україна. Сподіваюсь у нас сьогодні буде продуктивна розмова.
*Америка посміхнувся*
- Вітаю вас, Німеччино і Україно. Мене звати Америка, я майбутній власник цієї компанії, а це мій батько, Великобританія. Також сподіваюсь, що ми з вами проведемо час із користю. Сідайте, будь ласка.

Позаду них охоронці зачинили двері і стали на варті. Німеччина допоміг Україні сісти, а тільки потім присів біля неї сам.
- Пригощайтеся, це найкращі страви ресторану нашого готелю, - Велика Британія посміхнувся.

УПА сидів на горищі з третім рейхом нічого не підозрюючи. -Треба щось робити. Вони нам не повірять.
- З чого ти взяв, що я тобі вірю?
- Злітай сам перевір.
- Зрозумів. Мені ліньки і тому я повірю - рейх завис у повітрі
- Доведеться діяти самому, - УПА тяжко зітхнув. - Заради моєї леді...
- Ти ж у курсі, що якщо те, що ти говориш правда, то це може коштувати тобі життя, бо у того виродка сильний контроль у світі духів?
- Розумію, але я і так досить багато прожив як привид, - УПА опустив голову
- Я б тобі не ра-
- МОВЧИ КРАЩЕ!  І так тяжко...- УПА визирнув у вікно, яке було спрямоване на ту саму яблуню, що і Німеччина раніше
- Добре, добре, не обов'язково так кричати, - рейх засміявся.
- Тобі не здається дивним це явище. Ще зарано для того, аби квіти яблуні падали додолу... Але, при цьому, на дереві залишилось зовсім мало квіток...
- Я у саду і тому, що там росте, не розбираюсь, - Рейх гмикнув, - Цю яблуню ще твоя мати садила.
- Га?!
************************************
Ум.... Останній розділ був у березні ..... вже середина липня. Тільки я так можу👺
У будь-якому випадку приємного читання!
(Сподіваюсь хтось ще пам'ятає про моє існування, я маю на увазі зі старих читачів)

PS: нмт з математики гниє у канаві:))
🤍🤍🤍