Мармарис

Очікування смерті, зване життям

Приїхавши в особняк після прогулянки кораблем, Фелікс одразу йде до себе і, гучно грюкнувши дверима, дає знати, що хоче залишитися один. Хьонджин сперечатися і не збирається, він важко опускається у крісло у вітальні і, продовжуючи масажувати лоба, йде в думи. Хьонджин Феліксу про дзвінок Кріса не сказав, більше того, і не збирається. У нього в голові каша з думок, йому потрібно терміново все обміркувати, підготуватися до конфлікту і в той же час спробувати всілякими шляхами від нього втекти. Слова Кріса про Фелікса зараз не те, на чому варто було б концентруватися, але найдивовижніше в цій ситуації — це те, що Хьонджин не злиться. Так, він засмучений, але не через те, що у них з Феліксом не буде дитини, хоча це означає, що у нього взагалі не буде своїх дітей, а через те, що омега йому нічого не розповів. Альфа розуміє, що спочатку щирість між ними не передбачалася, але зараз, через стільки часу, проведеного разом, Фелікс, як і раніше, мовчить. Адже він мав привід розповісти правду на кораблі до дзвінка Крістофера. Невже Фелікс мовчить, бо й справді ним користується? З іншого боку, якщо це все-таки правда, то таке довго приховувати не вийде, зрештою вони постійно займаються сексом, не оберігаючись, і це логічно, що у альфи можуть виникнути питання. Щось тут не так, і Хьонджин це чудово розуміє, але в той же час він уперше так гостро відчуває образу, що, своєю чергою, чудово показує, що Фелікс йому не байдужий. Хьонджин стягує з себе сорочку, знову йде до бару, наливає коньяк, смаку якого не відчуває, та опускається на диван. Попереду ціла ніч, щоб дати сумнівам погризти себе, а також дати шанс цьому новому почуттю, яке зародилося в ньому, захистити від них Фелікса.

Фелікс погано спить, постійно перевертається і не може прогнати думки, що не дають йому нормально заснути. За якісь кілька хвилин на кораблі він встиг відчути і абсолютне щастя, і гірке розчарування. Так би хотілося, щоб Хьонджин на цьому й зупинився, щоб далі речення не продовжував, і дав би Феліксові ще трішечки потішитися, бо це нове почуття сповнило омегу неймовірною силою, яку одразу ж висмоктала істинна мета альфи. Хоча, може, це й на краще, що все склалося саме так, може, життя саме захищає Фелікса від прийдешнього болю, але ж він у ньому потоне. Хьонджину не можна його любити, тому що Фелікс розіб'є йому серце, тому що альфа рано чи пізно дізнається, наскільки він огидний, і навіть дивитися на нього не зможе. Хьонджину не можна любити Фелікса, бо з його нелюбов'ю омезі легше змиритися, він із цим почуттям породичався, вважає своїм, бо що він знає про кохання, якщо до нього його ніколи не було.