— Мені незручно про це говорити, але нинішня адміністрація просить мене попросити тебе вплинути на нього і перестати лякати міщан, — прокашлюється Уйон, що сидить за столом у вітальні фамільного маєтку, і коситься на Фелікса. Вперше за довгий час Фелікс повернувся до Кале, і сім'я зібралася разом на вечерю. Сюзі накладає Феліксу ще салату, просить обов'язково скуштувати м'ясо і всіляко доглядає сина.
— Батьку, він з миром, — відпиває сік Фелікс і тягнеться за булочкою. У омеги нарешті нормалізувалися стосунки з їжею, дякуючи за це Хьонджину та терапії, і тепер Фелікс не відмовляє собі ні в чому і отримує щире задоволення від страв.
— Я знаю, що з миром, але всі на вухах стоять, бо вони дуже близько, навіть на пристань погуляти ніхто сьогодні не вийшов через страх, — продовжує Уйон.
— Я не можу його про це просити, бо вже пробував, — усміхається Фелікс, — просто потерпіть ще годинку, і я поїду, а за мною і вся його військова флотилія.
— Невже він думає, що ми завдамо тобі шкоди, що після всього, що ми наробили, ми підемо на таке? — тихо питає Сюзі.
— Може, не ви, але хтось інший. Хьонджин переживає за мене, особливо після того, як — переривається омега, — після того, що трапилося тоді на дорозі. Він дозволив мені приїхати тільки тому, що я змирився з охороною і з тим, що він продемонструє всім, що буде, якщо торкнутися його омеги.
— Я рада, що за ним ти, як за стіною, кожна мати хотіла б такого партнера своїй дитині, — усміхається Сюзі.
— А я радий, що він дає тобі те, чого ми не змогли дати, — опускає очі Уйон.
— Я не хочу говорити про минуле, батьку, — лагідно каже Фелікс. — Через стільки часу я приїхав вас відвідати і сказати, що я не просто його омега. Ми одружилися.
— Коли? Як? Адже не було жодних новин, це все обговорювали б і в Мармарисі, і тут, — запитує здивована новиною Сюзі.
— Він зробив мені пропозицію одразу, як забрав від Мелісси. Ми не хотіли пишного весілля. Чотири місяці тому ми побралися в себе вдома в оточенні наших дітей та друзів, — усміхається Фелікс. — Мені було так комфортно, і Хьонджин пішов мені назустріч.
— Синку, це чудово, і я розумію, чому ти не покликав нас на весілля, — каже Уйон з провиною.
***
— Він не їде? — нервовими кроками міряє офіс Хьонджин, поки Мінхо набирає повідомлення Мії.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мармарис
FanficУ цій проклятій богом дірі, над якою вічність висить чорна хмара людських гріхів, він знаходить у ворогові те, що останні десять років шукав по всьому світу. Автор: Liya Movadin Посилання на оригінал: https://ficbook.net/readfic/11192330/28806809 Пе...