Місячне Сяйво

Розділ 1

Алекс

Наші дні

Прохолодний вітерець проноситься повз мене, закидуючи волосся по різні боки моїх плечей. Сіре небо стає ще темнішим, через що вулиця заповнюється темрявою. Це нагадує початок фільму жахів. Добре, що мене це не лякає. Більше не лякає.

Я люблю дивитися фільми, де всіх масово вбивають, де хлопець, якому ти довірила все своє життя, виявляється серійним убивцею; або містичні історії, де сім'я переїжджає до нового будинку і їх по черзі перерізають. Іноді мені здається, що я сходжу з розуму. Адже не кожна людина біжить на кладовище, коли на душі стає погано, і проводить там три години щонайменше. Це робить мене певною мірою дивною.

Але попри всі мої негаразди, я дивлюся в дзеркало та бачу: ту саму Алекс Свіріпс, доньку гідних людей. Мені часто говорили, що мені не місце на портреті з сенатором Джоном Свіріпс та Наталі Свіріпс, яка також знайшла себе в політиці.

Пальці доторкнулися мокрого волосся. Гарячі сльози змішані з дощем стікали по моїх щоках. Ще раз поглянувши на своє відображення, у бічному дзеркалі авто, я тяжко видихнула.

Пішло все в дупу!

Закинувши волосся назад, я випрямилася, шморгнула носом та пішла до багатоповерхівки.

Тридцять поверхів височіло наді мною. Це був скляний хмарочос з якого відкривалася панорама на весь Рейвел Сіті. У цьому місті був постійних рух. Навіть у таку зливу разом зі мною пробігало багато мешканців, які не звертали увагу на дощ та мокрий одяг, який приставав до їхнього тіла.

– Доброго вечора! – вітає мене консьєрж літнього віку. Він одягнений у фірмовий одяг 'РБХ' (Рейвел Білд Хаус).

Ніяково посміхнувшись, я пройшла далі по холу, прямуючи до ліфту. Він був у стилі максимального мінімалізму, виконаний у чорно-золотих тонах.

– Міс Свіріпс! – лунає позаду мене, коли я опиняюся біля дверей ліфту з золотистими літерами 'РБХ'.

– Заждіть!

Повернувшись до нього обличчям, я видавлюю з себе посмішку.

Говард Піт, наш комендант, підбігає до мене, витираючи піт з чола. У нього чорняве волосся, закинуте назад та укладене гелем. Ніколи не розуміла таких зачісок.

– Доброго вечора, міс Свіріпс!

– Доброго вечора!

Якщо хтось ще, хоч раз мені побажає доброго вечора сьогодні, я за себе не відповідаю.