Місячне Сяйво

Розділ 30

Алекс

Два роки тому

Це так дивно: перебувати в порожньому кінотеатрі. Тим паче з Адамом. Поки всі люди з нашого міста висипалися, ми вже почали дивитися третій крик. Є у цьому якась своя атмосфера. На вулиці була гроза, холодна осінь, а ми дивилися мої улюблені фільми жахів.

Адам ніколи не дивився цю серію фільмів. Тому я, як поганий супроводжуючий, спойлерю йому все, окрім вбивць.

Іноді я ловлю його на тому, що хлопець просто дивиться на мене замість екрану. Тому жбурляю в нього попкорн.

– Ти знову дивишся не туди.

– Пробач, просто мені подобається бачити тебе такою... грайливою, – його губи здійнялися в лукавій посмішці.

– Грайливою?

– Так. Вперше бачу, щоб людину так захоплювали вбивства.

– Ну, це ж лише у фільмах, – від моїх слів на його обличчі пробігла тінь, але я не надала цьому значення. – Тим паче, мені подобається ця напруга і те, що я можу побути Шерлоком. Люблю швидше за героїв здогадатися хто вбивця.

– Що ж, тоді я ставлю ставку на Романа Бріджера.

У мене відвисає щелепа.

– Що? Але ж фільм тільки почався...

– Ця частина переноситься на знімальний майданчик, це по-перше. По-друге, я думаю тут якось замішаний роман із матір'ю Сідні, адже, як ще в першій частині говорилося, вона зраджувала, – він, роздумуючи, похитав головою. – У другій частині з'явилася матір Біллі. Що, якщо тут з'явиться блудний син?

– Ти ... Ти дуже...

– Уважний, – каже він, посміхаючись.

Я хотіла сказати, що він дуже мене дратує, але гаразд, хай буде так.

– Все одно тобі доведеться додивитися цей фільм до кінця, – я тягнуся за попкорном, але в стакані порожньо.

Адам бачить це й каже:

– Я зараз повернуся, – і по-дитячому цілує мене в лоба.

Я дивлюся йому вслід, як він виходить із зали. На ньому проста чорна футболка та чорні джинси. Але він виглядає чудово.

Наскільки буде божевільним переспати з ним тут?

Відкинувшись на спинку крісла, я обернулася до екрану і продовжила дивитися фільм.