ПОЛІТИКА ЗЄДНАЛА НАС

ЛІКАРНЯ

POV UKRAINE

Як тільки ми приїхали у лікарню то американця на носілках одразу кудись повезли.Чесно мені буже сильно хотілося піти за ним.Я за нього сильно переживала бо він спас мені життя.Якби не Америка я би була на його місці.І так ,і мало бути но Штати пожертвував собою заради мене.
На моїй душі почало появсятися відчуття провини.Бо імено через мене він зараз у такому вигляді.І імено через мене він може померти...І від цього мені ставало тим більш ваще на душі.Моя голова почала боліти.Я уже думала ,що знову впаду як хтось заді мене підхопив.І знову поставив на ноги.

Це виявився той самий лікар.Він узяв мене під руку і кудись повів.У мене зовсім не залишилося сил.Тому я просто ішла.Не було навіть сил нормально іти тому мене у прямому значені слова тягнув за собою лікар.
Він узяв на себе усю нагрузку а я інколи переберела ногами.
Ми зупинилися біля якоїсь з дверей.Він відкрив її і пропустив мене.Але я ледве шайшла туди 5 раз не впасти з ніг.Присівши на кушедку я почала поглядом слідкувати за його діями.Але точної та гарної картинки я ще досі не бачила.Значить моє радіння було справді сильним.Але це не зрівняється з білю яку зараз переживає США.Надіюся ,що з ним усе буде добре.А ,якщо ні...То я собі не зможу пробачити.

До мене підійшов той самий чоловік.
Він узяв мою ліву руку і закотив рукав моєї білої товстовки.На зворотній частині руки біля ліктя був не малий синяк.Хоч пройшло і не так багато часу но він шійшов і мав уже темно фіолетовий окрас.
На цю не велику травму він лише кивнув і дістав якусь баночку з рідиною.Наливши щось на вату він почав протирати синяк ти ще щось.
До кінця я так і не розуміла ,що він робить.Но точно ,що я знала це те ,що це допоможить швидше загоїтися синцю.
Так само він і зробив з правою рукою но на ній був ще більший синяк.Тай яркіший він був ніж попередній.І як тільки лікар дороркнувся ваткою до  забиття то я образу почала шипіти.
На ,що країна лише почикала пару хвилин і знову почав промивати синнячок.

Після того як усе це було зроблено він підійшов до свого стола і почав щось робити.Цього я уже не побачила через його спину яка усе закривала.Після того як він обробив мені синці вони почали пекти.Це були не приємні відчутя але терпимі.Тому я просто стиснула зуби і сиділа дивлячись у одну точку.
Я так і не переставала думати про бідного США.І коли я себе переконувала ,що "Усе буде добре.Головне не пепеживати" то стах ,що я його втрачу ставав ще сильнішим і сильнішим.Серце чуть не вискакувало з грудей.Дихання збилося.А ладоні почали легенько трестися.Я уже думала ,що зійду з криші но мене гукнули.

  - Знімай кофту-???

  - Що перепрошую?!-🇺🇦.

Чесно я не лікувала це почути.Він розвернувся і направився у мою сторону.Підійшовши до мене я відчула погане передчуття.Перше ,що попалося у моїй голові це те ,що він мене зґвалтує.Мені одразу стало лячно.Серце ще сильніше забилося.Но я нічого йому не казала і зовсім не мала бажання заводити яку небудь розмову.То ,що я промовила було єдиним ,що я змогла видавити з себе.Тіло почало труситися.Зараз я була похожа на мале кошення яке скрутившись у количик труслося.Пепед великою собакою який от от нападе на мене.
Я уже готувалася до гіршого як тут він промовив те через ,що я одразу змінилася.

  - Можеш випрямити спину?-???

Одразу я зрозуміла ,що моя спина була зігнути у двоє.І одразу стало якось стидно.Я ж усе-таки країна і маю подобати на неї своєю осанкою.
А зараз я сиджу перед невідомою кроїною з такою спиною.
Я одразу но акуратно випрямилася і...Викрикнула через біль у спині.Я майже одразу вернулася у то саме положення у якому я була.Спина не переставала боліти.З моїх очей почали литися сльози.Ця біль справді була такою болючою.

  - Знімай кофту-???

  - Я усе розумію но я цього не зроблю перед вами!-🇺🇦.

Це я ледве ледве видавила з себе.Але я точно не чикала ,що він сам підніме мої руки і скине з мене товстовку.Я одразу стала червона і почала закривати себе руками.
Усе-таки він чоловік а я жінка і мені справді стидно та не приємно знімати кофту та ,щоб мене хтось розглядав.Кофту від гарно поскладав і відсунув від мене подалі.
Лікар зайшов заді кушедки з ватою та тою самою банечкою.
Чоловік легенько погладив мене по тому місці і я одразу закричала.Сльози лилися водоспадом.Біль була настільки сильна ,що у мене почала боліти та крутитися голова.
Я уже думала ,що вікдлючусь но відчула його дихання на своєму вусі та шиї.

  - Ви зможете самостійно розчіпнути нижню білизну?Чи я це зроблю за ваз?~-???

Я нічого не промовила.А просто сиділа і продовжувала закривати своє оголене тіло руками.Не дочикавшися моєї відповіді він розчіпнув мій бюстгальтер.
І доторкнувся мокрою ватою до моєї спини.Я одразу закричала.Це було справді дуже сильно больно.І це приховувати було дуже сильно складно.Пройшло 5 хвилин і він защепнув моє нижню білизну і пішов знову до свого стола.
Я не трачучи ні хвилина наділа на себе кофту і почала відходити від шока.

  - Нажаль ви залишитися у лікарні.Ваши спина дуже сильно пошкоджена тому ми не маємо права вас відпускати.Завтра я розкажу вам більш детальну інформацію.А зараз пішли у палату-???

Далі буде...