ПОЛІТИКА ЗЄДНАЛА НАС

ДОПОМОГА ВІД СТАРОГО "НАПАРНИКА"

POV USA

Пройшло два тижні.Теплі літні дні покинули нас.І натомість прийшла осінь.Був уже початок жовтня.Але це мене зовсім не радувало.Кожного дня я бачив її.Бачив її з тим поляком.
Вони виглядали щасливо.Завжди коли я їх бачив вони сміялися або насолоджувалися компанією один одного.А мені у той час було паршиво.Як я не намагався заговорити зі неї.Завжди приходив Польща.І забирав її у мене.Но най головніше було у тому.Що дівчина сама буда не проти поговорити.Але поляк насильно її забирав.Це бідощріло..І больно для мене.
За той час ,що я знаходився у лікарні ,я зрозумів ,що маю почуття до тої країни.Я спеціально сказав ,що ми станемо друзями ,щоб по більше дізнатися про неї.І зробити сюрприз.Але у день мого першого візиту до будинку ООН я і побачив їх разом.Це кінець..?

Очередні думки за роботою.Ця ситуація справді напрягала мене.А імено ,що Польща зробив з Україною?Що вона у нього на побігеньках.Я був більшніж впевнений ,що він її заставив.Но ,що імего він зробив.Це уже було не відомим.Но я не міг сидіти склавши руки.І чикати поки усе випливе.Треба діяти.Але перше треба дізнатися через ,що ця уся каша заварилася.І я навіть знаю у кого я зможу витягнути цю усі інформацію.За такими думками я встав і покинув свій кабінет.Шукаючи зовсім інших чужий кабінет.Перед тим закривши свої апартаменти на ключ.

Багато іти не прийшлося.Кабінет країни якраз знаходився на моєму поверсі.Що не могло не радувати.
Постукавши перед входом і дочикавшися дозволу.Я нарешті потрапив у середину.За майже пустим від бумах столом сидів чоловік.У нього були ярко червоне волося.Які були розталепані у різні боки.Його лице мало форму квадрата.Но у нього були доволі гарне лице.Він був набагато нижчий настільки я пам'ятаю.Він був одягнутий о чорну товстовку і ,чорні розширені джинси.Його прапор мав забарвлення червоно біло темно зелений.А очі були жовтими як кульбаба.Це був Угорщина.Не серйозна та конфліктна особистість.
Він ніколи не дотримувався правил у будинку ООН.Хамсько поводив себе і вдягався не по нормам.Він був доволі популярною країною.Через свого батька і молодшого брата Австрію.Він був най кращим другом Польщі но ворогом для України.Чоловік щей по досі говорить ,що Закарпаття це його територія.І вони ніколи не входили до неї.Через ,що вони часто сварилися.І завжди були сварки настільки я пам'ятаю.Но його завжди робили виним.Хоча це так і було.

  - Яким шляхом, США?-🇭🇺.

Спитався він мене нарешті відложивши телефон.У якому тільки пару секунд назад сидів.На його оюличі одразу почала появсятися хитра усмішка.На це я уваги майже не звернув.Хібашо так само усміхнувся йому.І сів напроти нього.Одразу його лице змінилося.Думаю Угорщина сподівався на документи які я йому би приніс.Але він аж точно не чикав не сподіваного візиту.
Я одразу замітив як його руки тещо він положив на стіл по тихенько почалися напружуватися.Через ладоні які перейшли у стадію кулаків.

  - Я тобі давав дозвіл сідати?-🇭🇺.

  - А я тобі давав гарантії ,що не вижену з НАТО?-🇺🇲.

Я пішов по своїй най ефективнішій тактиці.Яку використовував лише пару разів.Віжповів питанням на запитанням.Тай ще ця тема сильно непокоїла чоловіка навпроти.Угорщина мав багато конфліктів у залі засідань для членів НАТО.Через ,що мав багато попереджень.Тому я можу запросто вигнати його з союзу.І він це прикрасно знає.І тим більше розумію.Тому одразу після мого запитання він замявся.Його очі почали дивитися у різні сторони.Тільки би не на мене.Який спокійно сидів і пожираючим поглядом дивився на нього.Не відводячи його.

  - Чого ти хочеш?Якщо просто поговорити то давай виберемо більш кращий час для цього.Бо мені ніколи-🇭🇺.

  - Я так просто заскочив побачитися.Давно ми же з тобою не говорили мій любий друже-🇺🇲.

Я встав зі свого містя.У той час як Угорщина намагався сховати свій страх.Ми не перший уже раз так говоримо.І він добре пом'ятає наслідки наших розмов.По ньому було видно ,що він намагається успокоїтися і переконати себе ,що я з ним нічогісенько не зроблю.Але він має розуміти.Якщо усе розкаже це швидко закінчиться.Но чи на цей раз він швидко здастя чи треба попотіти?Цього я не знаю.Но надіюся ,що він сам усе розповість.

  - Угорщина, тиж знаєш.Якщо усе зараз розкажеш то я просто зоставлю тебе...Розкажи мені ,що сталося між Польщею та Україною?Що їхні стосунки переросли на новий рівень?-🇺🇲.

  - Ти справді надіяшся ,що я тобі усе розповім?Скажу тільки одне.Вони безмежно люблять один одного і такий тупоголовий як ти не зруйнують їхні віднос..-🇭🇺.

Не встиг він договорити як я одразу підняв його і притиснув до стіни.Це уже не перший раз коли я це роблю но і не останій.Я ледь узявся за його шию.Хоча я просто накрив його шию рукою він одразу заскулів.Чоловік просто боявся ,щоб не повторилася історія.Но він сам міг просто сказати.І я би одразу відпустив його.
Но Угорщина зробив свій вибір.Я за це нічого не зкажу.Хібашо відповідь на мої слова.Він знову крикнув ,що нічого не розкаже.Але трохи сильніше надививши на шию.Він здався.По його щоках полилися сльози.Так Угорщина був доволі слабким у цьому плані.Тому він завжди ходив з Польщею.Бо той цього не боявся.Але зараз поляк зайнятий зовсім іншими справами.Ніж доглядати за жалким угорцем.

  - Добре, добре здаюся!Но відпусти мене тільки!...Польща погрожував Україні...Житям її брата-🇭🇺.

Далі буде...