місяць сьогодні гарний, правда?

Частина 13

тренування пройшло не так погано, та нас попередили що тренування буде більше цього місяця і можливо навіть довше... ну через менше ніж місяць показ маминої нової колекції, саме тому я не зможу закритись в своїх чотирьох стінах, плакати та звинувачувати себе в тому що сталось.

тренувань на цьому тижні не назначили тому я просиділа його в чотирьох стінах як і хотіла. а ось на наступному тижні тренувань було гора, чуть не кожен день. тож по звичці кожен ранок перед відʼїздом я дивилась на його вікно, а повертавшись з тренування те ж саме але ось штори були зачинені завжди. так пройшло 3 тижні. це означає що завтра в нас показ. я б не сказала що я хвилююсь через це, я швидше хвилювалась за Яна. він нічого не писав і не дзвонив. показ був у Варшаві тож нічого особливого.
прийнявши тепленьку ванну яка допомогла мені розслабитися, я готувалася до сну. насправді за весь цей час я спала нормально, тобто я не плакала вночі, хіба в той же день, точніше ніч після цього всього. але ось сьогодні мені було не по собі. думки про Яна не виходили з моєї голови. його вигляд, очі і тіло...
я встала з ліжка і відкрила вікно в кімнаті щоб подихати свіжим повітрям. місяць гарний, ніколи не переставав бути гарним. можливо це буде величезною помилкою те що я зроблю, та я лишила вікно відчиненим. ну Ян же спить, напевно. я знову вляглась в ліжко але спати не хотілося. образ Яна так і не вийшов з голови, я його не бачила вже більше ніж 3 тижні... сльози вже от от потечуть, я не стримувала свої емоції в себе в кімнаті, де я одна і більше ніхт... (Я ХОЧУ ПІСЯТИ НАХУ, ТАТО ВИХОДЬ З ТУАЛЄТА БО Я ТАК НЕ ДОПИШУ, вибачте мене попросили залишити) мене збили з думки почуття тривоги та страху почувши шум біля вікна. Ян не спав, тож за буквально 10 секунд він вже буде стояти посеред кімнати в 22:30. в мене не було на думці швидко закрити вікно або щось подібне тому що я знала що я цього безмежно хочу.

Я: Лів...
О: я тебе перебʼю бо в мене було стільки емоцій за весь цей час. того ж вечора я бігла додому з почуттям провини, але одночасно розуміла що я не могла тобі розповісти правду, що було насправді. так сталось що...

я думала чи казати мені Янові про те що я зробила 5 поранень чи ні, але якщо я вирішила бути відвертою тоді треба казати все.

О: так сталось що я зробила собі пʼять поранень ножем через цю всю біль. я думала ти мене тепер будеш ненавидіти тому що я тебе кинула на тому полі зовсім самого з аргументом що матір скоро прийде. я тупо сиділа в своїй кімнаті весь цей час після тої ночі. я тільки ходила в модельне агентство і це був єдиний спосіб витягнути мене з дому. я... я... вибач мене будь ласка
Я: Лів... чшш, все добре не плач. я тут і я тебе не ненавиджу