місяць сьогодні гарний, правда?

Частина 20

ранок почався не з кави. моя пісня в топ 10 Польщі. топ 10. це дуже хороша новина тому я вирішила сконцентрувати саме на пісні і більшому просуванні. це здавалось дуже легко але насправді з голови не вилізали уявлення поцілунку Яна з тою Лаурою. я не могла думати про роботу. це було ще то катування. під кінець дня на пісні стукнуло 5 мільйонів прослуховувань. коли я вже засинала мені прийшло повідомлення. я швидко подивилась хто це в надії побачити ім'я Ян на телефоні. ні, це був не Ян. це був якийсь Тарас, співак з України. дуже дивно отримувати повідомлення в такій годині. я відповіла йому лагідно, показуючи своє добре серце. ми ще написали пару речень і я зрозуміла що очі ледь тримаються тому я написала йому надобраніч і пішла спати.

зранку мама приготувала млинці. я почала любити млинці після першого разу як я їх скуштувала. а хто не любить млинці?

М: бачила? у тебе вже 2 мільйона прослуховувань.
О: ага.
М: досі сумуєш за Яном?
О: а як не сумувати.
М: то може пробачиш.
О: не знаю, не готова ще напевно.
М: це нічого, час прийде.

я не знала що робити сьогодні, планів і роботи не було. до мене прийшло повідомлення, від Тараса.

Т/Тарас: доброго ранку! зайнята? я подумав, що як зробимо колаб? я зможу зробити тебе популярнішою в Україні.
О: доброго. так звичайно, але гадаю мені потрібен час, хочаб 2 тижні.
Т: добре. як в тебе справи взагалі? розкажеш про себе? маєш хлопця? хто твої друзі?
О: в мене життя справді цікаве. моя мама завагітніла рано, в 17 років, але коли її кавалер дізнався то покинув її. після цього мама ненавиділа чоловіків, казала що кохання не існує, і екстра контролювала мене. моя мама дизайнер і вона вирішила що я буду її моделлю, я не мала слова тому жила як є. і ось я жінка, 24 роки. в нас зʼявився сусід в якого я дуже закохалась, довго чекати не треба було, він зізнався мені в коханні і ми почали зустрічатись. мама про це не знала звичайно. недавно в мене був показ, де я нездужала і не могла піти на вечірку звʼязану з показом, але ось мама пішла. там зустріла чоловіка і переспала з ним, коли я прокинулась мама була інша. вона ніби переродилась. а ось мій коханий змінився в гіршу сторону. він не хотів говорити зі мною, а тоді коли я зробила до нього перший крок то він мені розповів що зрадив. це просто поцілунок, але все таки поцілунок. тому мені зараз важко, але в мене є вірні друзі)
Т: оце так. дуже співчуваю на рахунок твого кохання. в мене теж було кілька невдалих романів, але ось я, не засмучуюсь і йду далі, бери приклад Лів.

Лів? чому це він називає мене Лів? тільки Ян може мене так називати. Ян який для мене тепер ніхто... а може Тарас правий, треба рухатись вперед. ну і нехай називає мене Лів, мені подобається ця форма імені.
Тарас виявився дуже милим, сміливим і смішним хлопцем, він навіть трішки схожий на Яна.
за день я встигла провести час з мамою, приготувати брауні і віднести його до сусідів, надіюсь Ян його спробує... я вже сміливо називаю Тараса своїм найкращим другом, я не бачила його в реальному житті але дружба на відстані існує) вже біля 8 вечора до мами знову завітав Микола. я закрилась в кімнаті і взяла навушники, спершу я подивилась скільки вже прослуховувань, 2,7 мільйона. тоді включила свій улюблений плей-лист. він був сумний. я знову почала накручувати себе, згадувала розмову з Яном, той день. сльоза вже текла по мої щоці. я сіла на підвіконня і дивилась на небо. вже починало темніти. були мокрі не лише мої щоки а і земля. дощ легенько покрапував але за хвилину каплі ставали вже більші і більші, а дощ теж почав падати скорше. вітер свистів ніби кличе когось. я зрозуміла що зараз буде гроза тому злізла з підвіконня і лягла на ліжко. мені хватило просто прикрити очі як я заснула.

☆.。.：*・.。.：*・゜☆.。.：*・゜☆
вибачайте за таку перерву. натхнення немає, на цю частину якось руки потягнулись писати. молимось на натхнення🕯️😭