О: а де Ян?
Мар: в себе в кімнаті. він з неї так і не виходив після сніданку.
А: може сходиш, подивишся як він?
О: не варто, не думаю що він хоче мене бачити.
А: ви посварились?
О: ні, але він мені холодно сьогодні зранку відповів.
Мар: покажеш?
О: звичайноя дістала телефон і зайшла в переписку з Яном.
А: я його приб'ю.
О: та не треба, все добре. йому пройде.
Мар: надіюсь.приблизно через 2-3 хвилини після цієї розмови я побачила що Ян нарешті спустився.
Я: Лів!? я не знав що ти тут...
я могла помітити що він дуже переживав і говорив невпевнено. ніби йому є що сказати але він не каже.
О: привіт тюльпанчику) чим таким важливим займався?
Я: я.. той, писав пісню. останні пригоди які траплялись зі мною мене дуже надихнули тому в мене нескінченне натхнення)я кинула погляд на Анну, ми зустрілись поглядами але я швидко відвела його щоб Ян нічого не подумав. гіршої болі я ще не відчувала. щось схоже було в смерть бабусі. сльози ледь тримались в середині мене. я відвернулась від Яна і сіла нормально на дивані на якому сиділа. я почала спостерігала за грою на плейстейшоні яку грали Петро і Павел.
О: добре тоді, ти молодець тюльпанчику.
я казала це беземоційно, хіба що відчувалось трохи болю і суму. Ян піднявся назад до себе в кімнату але я цього не помітила.
А: йолуп. бреше як дихає. дурне.
Мар: ти ж не будеш псувати собі настрій через нього?
О: вже зіпсувала.сльоза потекла по моїй щоці. я вже не могла це тримати в собі.
Мар: Олівка( все добре, вам просто треба поговорити трохи пізніше. твоє ж життя не тільки Ян. почекай трохи і він знову повернеться до нормального Яна.
А: може лишишся на ніч? можемо зробити жіночій вечір)
О: я з радістю якщо чесно...
Мар: урааа! я вже не можу дочекатись)
О: я швиденько збігаю додому за деякими речима. можете зі мною якщо хочете.
А: звісно хочемо, ходімо.ми швидко забігли додому. сонце вже заходило і це виглядало дивовижно. до кінця літа лишалось 4 дні. не вірилось що все це літо так швидко минуло. дівчата звичайно зацінили будинок як і кожен хто в нього взагалі заходив.
А: Олівкааа. в твоїй кімнаті так затишно, я закохалась)
О: я старалась коли прикрашала її.
Мар: так, що тобі потрібно? піжама, косметика, засоби гігієни і... все?
О: мгм, не думаю що мені знадобиться... купальник. ахахахаха. дівчата..? чому ви так усміхаєтесь?
А: я пропоную покупатись в ці останні літні, теплі дні.
Мар: погоджуюсь.
О: в вас весь цей час був басейн?
ВИ ЧИТАЄТЕ
місяць сьогодні гарний, правда?
FanfictionОлівія живе з жахливою матір'ю, ніби в вʼязниці. батько давно покинув матір тож вона сама виховувала Олівію. але в один день в них зʼявляються сусіди, що дуже дивно адже матір Олівія робить все аби навколо них панував спокій і тиша. як на зло це вия...