Частина 18

115 11 3
                                    

О: а де Ян?
Мар: в себе в кімнаті. він з неї так і не виходив після сніданку.
А: може сходиш, подивишся як він?
О: не варто, не думаю що він хоче мене бачити.
А: ви посварились?
О: ні, але він мені холодно сьогодні зранку відповів.
Мар: покажеш?
О: звичайно

я дістала телефон і зайшла в переписку з Яном.

А: я його приб'ю.
О: та не треба, все добре. йому пройде.
Мар: надіюсь.

приблизно через 2-3 хвилини після цієї розмови я побачила що Ян нарешті спустився.

Я: Лів!? я не знав що ти тут...

я могла помітити що він дуже переживав і говорив невпевнено. ніби йому є що сказати але він не каже.

О: привіт тюльпанчику) чим таким важливим займався?
Я: я.. той, писав пісню. останні пригоди які траплялись зі мною мене дуже надихнули тому в мене нескінченне натхнення)

я кинула погляд на Анну, ми зустрілись поглядами але я швидко відвела його щоб Ян нічого не подумав. гіршої болі я ще не відчувала. щось схоже було в смерть бабусі. сльози ледь тримались в середині мене. я відвернулась від Яна і сіла нормально на дивані на якому сиділа. я почала спостерігала за грою на плейстейшоні яку грали Петро і Павел.

О: добре тоді, ти молодець тюльпанчику.

я казала це беземоційно, хіба що відчувалось трохи болю і суму. Ян піднявся назад до себе в кімнату але я цього не помітила.

А: йолуп. бреше як дихає. дурне.
Мар: ти ж не будеш псувати собі настрій через нього?
О: вже зіпсувала.

сльоза потекла по моїй щоці. я вже не могла це тримати в собі.

Мар: Олівка( все добре, вам просто треба поговорити трохи пізніше. твоє ж життя не тільки Ян. почекай трохи і він знову повернеться до нормального Яна.
А: може лишишся на ніч? можемо зробити жіночій вечір)
О: я з радістю якщо чесно...
Мар: урааа! я вже не можу дочекатись)
О: я швиденько збігаю додому за деякими речима. можете зі мною якщо хочете.
А: звісно хочемо, ходімо.

ми швидко забігли додому. сонце вже заходило і це виглядало дивовижно. до кінця літа лишалось 4 дні. не вірилось що все це літо так швидко минуло. дівчата звичайно зацінили будинок як і кожен хто в нього взагалі заходив.

А: Олівкааа. в твоїй кімнаті так затишно, я закохалась)
О: я старалась коли прикрашала її.
Мар: так, що тобі потрібно? піжама, косметика, засоби гігієни і... все?
О: мгм, не думаю що мені знадобиться... купальник. ахахахаха. дівчата..? чому ви так усміхаєтесь?
А: я пропоную покупатись в ці останні літні, теплі дні.
Мар: погоджуюсь.
О: в вас весь цей час був басейн?

місяць сьогодні гарний, правда?Where stories live. Discover now