місяць сьогодні гарний, правда?

Частина 19

ось цей день настав, день виходу мого дебюту. сьогодні 8 вересня, п'ятниця. пісня виходить о 12:00. я не старалась прокинутися рано, цієї ночі я майже не спала, я заснула лише зранку. причина цього Ян. Ян не змінився після того дня, а моє життя напевно таки Ян. я не можу вже без його обіймів, поцілунків, та я сумую вже просто за його турботою. тож я вирішила сама прийти до нього, навіть якщо я буду здаватись наївною 13-ти літньою дівчинкою.

М: ну що? переживаєш?
О: дуже. не можу дочекатись і взагалі переживаю за те чи стане мій трек популярний...
М: якщо і не сьогодні, ти всеодно станеш популярною)
О: дякую за те що ти поруч.
М: я думаю тобі вже пора, 11:30.
О: серйозно!?
М: біжи, ти ж не хочеш перестрітись з Миколою?
О: Микола прийде?
М: я вмовила його прийти і послухати твою пісню)
О: добре. все я побігла.

А: Олівка!!! привіт.
О: я страшно переживаю.
А: не бійся все буде добре.
Ма+П+Па+Мар: СЮРПРИИИИИЗ!!!!

все було прикрашено, повітряні кульки були повсюди, торт зі свічкою "1". ніби в мене день народження. і знову, без Яна. краще буде піти до нього після виходу пісні.

О: дякую вам всім! я вас так люблю.
Ма: і ми тебе!

Петро і Майя почали зустрічатися, здається поза вчора. цей дует мені подобається. вони справді дуже милі. я запам'ятаю той вечір назавжди. Майя була до смерті щаслива. вона зі сльозами від щастя розповідала мені як пройшла її прогулянка з Петром.

Мар: лишається три хвилини!

руки почали пітніти, мурашки пробігли по шкірі. серце почало рухатися швидше і швидше. ці почуття були такі дивні. я собі це уявляла по другому. часом я оглядалась на сходи, в надії що він там, біжить мене обійняти і підтримати. але ні, його не було жоден раз коли мій погляд падав на сходи.

Всі: 10! 9! 8! 7! 6! 5! 4! 3! 2! 1!

Анна включила пісню. я вирішила що почати краще кар'єру із сумної пісні, та і в житті мені зараз не весело, тому під час пісні кожен мовчав. я дивилась на сходи, я не зводила з них очей. коли пісня закінчилась у мене потекла сльоза.

А: все добре?
О: так, зараз збігаю у вбиральню.
А: гаразд)

я піднялась на другий поверх і забігла в туалет. я швидко замкнула двері і притулилась до стіни. чому я плачу в самий "найкращий" день в моєму житті? я спустилась по стіні до долу. обійнявши свої колінки я "заховалась" у собі. сльози лились самі по собі, я втратила контроль над собою. мені б зараз допомогло крикнути на всю силу, яка ще лишилась у мене, та я просто не можу це зробити. я підійшла до умивальника і сперлась на нього. дихаючи глибоко і помало видихаючи я змогла заспокоїтись. я швидко вмилась і вийшла.
двері в кімнату Яна, може це саме час, чи взагалі не варто це робити. думаю мій вибір очевидний.