writer

6.

З самого ранку боліла шиї від задрипаного диванчику в куті його кабінету, адже він знову був на нічній зміні, лише зміг поспати кілька годин на жорсткому дивану, до якого тушили цигарки.

—Вас викликають – виглядає Кан з дверей, поки Юнгі розплющує очі та байдужо глянув на хлопчину, а Намджун тягне руки догори, щоб розім'яти м'язи на спині, що призводить до неприємного скрипу крісла. Кім встає та бере ключі.

—  Що сталося ? – Намджун натягує косуху.

—  Вбивство в оперному театрі . – відповів Кан своїм високим голосом та знову глипнув на Міна, який лежить з заплющеними очима так ще й зігнутою рукою в лікті їх прикрив. — Чоловіка підвісили на мотузці за кулісами, група вже виїхала туди.

— Чорт ...–  зітхнув та з певною важкістю підвівся Юнгі, зачесав своє чорняве волосся назад пальцями. —  Інспектор Пак туди вже відправився ?

— Він вже є там, на вас чекає . – Нам поправив свою косуху, на якій висить безліч ланцюжків  і виглядає так ніби йому всерівно , що там сказав Кан.

Холодний вітер ковзає під коміром куртки та тонкою кофтою. Юнгі проривається скрізь натовп, що стоїть поряд зі стрічкою, адже їм всіх цікаво, що там.

—  Коли ж вони зрозумію, що бачити трупа це не так цікаво та приємно ? –  буркнув Мін.

—  Схоже, що ніколи – зітхнув Нам.
Вони заходять в приміщення, їх зустрічають кілька працівників та ведуть до місця злочину.

— Пиздець –  морщить ніс Юнгі, коли бачить висячого чоловіка на мотузці з глибокою раною від грудей до живота. Він бачив багато смертей, катувань, жертв різних збочень, але всеодно бачити труп невинної людини важко, хоч з роками робота це чуття притлумлює. Вона акуратно опускають тіло на землю, щоб оглянути, перевертають на бік і там показаний надпис, що  видряпаний, напевно, ножем.

— Жити з почуттям провини чи краще мотузкою шию душити ? –  читає фразу видряпану на плоті, поки шкіра покривається сиротами. Намджун зітхає та тре очі пальцями від втоми, поки спалахує вспишка від фотоапарату. — Розшукайте цю фразу, можливо, це вибрано з якогось твору чи вірша. –  наказує та йде до інспектора.

— Що знайшли ? – підходить до Пака Юнгі.

— На трупі червоно-вишневі плями – складає на грудях руки та повертає свої карі очі на Міна, який вигнув брову.