Подорож у невідоме

/9/

Дівчата спустилися в лоббі готелю близько десятої вечора, вирішивши повечеряти та пройтися містом, щоб привести думки в порядок. Телефон Єви вібрував у її кишені вже невідомо який раз, і її бісила настирність матері, яка намагалась з нею зв'язатись, адже донька не з'явилась вдома та у Максима її не було. Вона мала бажання викинути телефон, щоб її ніхто не діставав, але розуміла, що це буде не доречно наразі.

- Може вимкнеш його? - роздратовано запитала Есфір, помітивши як дівчина скидає виклик та вимикає звук. Єва кинула на неї погляд, даючи зрозуміти, що не має наміру її слухати. - Він не перестане дзвонити, якщо ти будеш просто ігнорувати.

- Гаразд, - Єва зітхнула та дістала телефон. На підсвіченому екрані з'явилося повідомлення від Максима і вона занервувала.

"ти де? Твоя мати скажена, налетіла на мене, казала, що ти мала бути в мене вдома вчора. Що відбувається?"

"я займаюся твоєю справою" - усе, що вона відповіла, але хлопець не був задоволений цим.

"але ти не мала зникати та скидати на мене свою мати. Негайно повертайся та заспокой її!"

"тепер це твоя проблема" - написала вона та заблокувала телефон.

Прогулянка по чужому місту, де тебе ніхто не знає, нікому немає діла до твоїх проблем, ніби ковток свіжого повітря. Обидві дівчини так думали. У них були різні життя, різні проблеми, але доля те ще стерво, яка полюбляє жартувати над людьми.

- Залишимось на декілька днів тут? Нам потрібно трохи видихнути, як думаєш? - запропонувала Єва, коли вони прогулювались по вулицям міста, які освітлювали ліхтарі та різноманітні рекламні вивіски.
- Так, треба подумати, що робити далі, - Есфір погодилась, хоча спочатку думала, що це не обдумане рішення.
- Пропоную взяти вино. Ти вже мала протверезіти, а я навіть не встигла напитись, - з насмішкою нагадала дівчина.
- Ну, якби хтось не кинув мене заради сексу, то я і не напилась би сама.
- Гаразд, мій косяк, - не маючи бажання сперечатися про це знову, Єва вирішила просто погодитись. Вона вказала на цілодобовий магазин і вони звернули до нього. - Чесно кажучи, - Єва роздивлялась полиці з дешевим алкоголем, - я ні чорта не тямлю в напоях такого класу. Це не камінь в твій город, якщо ти так подумала, я сказала це для того, щоб в мене не летіли якісь речі, якщо виберу щось не те.
- Я тебе прошу, - Ес закотила очі та поклала до візка вино, яке Єва тримала в руках та ще декілька пляшок взяла з полиці.