Подорож у невідоме

/11/

У торговому центрі Єва одразу за звичкою пішла до дорогих бутиків, не задумуючись про те, що наразі важливо економити кошти. Есфір помітила відсутність дівчини через деякий час, захопившись розмовою з Євгеном та приміркою нових речей. За гроші чомусь відповідала Єва, яка ще перед входом до будівлі віддала новій подрузі суму, на яку, на їх думку, дівчина могла купити собі речі.
- Ось ти де, - хлопець ніби щойно виріс поряд з Познанською, і та злегка здригнулася. Єва стояла поміж вішаків із сукнями, обираючи ту, що підійде їй найліпше. - Здається, тут дорого, - Марк озирнувся навкруги, після чого потягнувся до цінника на одній із суконь. - Це не просто дорого, це достобіса дорогуще. Ти збираєшся купити тут щось?
- А чому ні? - дівчина щиро не розуміла занепокоєння та шоку хлопця. Для неї такі магазини завжди були нормою, тому вона не бачила в цьому проблему.
- Хоча б тому, що в тебе немає роботи зараз. Ти подорожуєш з подругою країною, продавши автомобіль за копійки. - Він намагався спокійно пояснити ситуацію, не привертаючи уваги. - Хіба що ви пограбували банк, і тобі кортить витратити гроші.
- Не сміши мене, який банк, - Єва зітхнула та повісила вішак з сукнею лілового кольору назад. - Ти правий, я не подумала. Треба знайти інший магазин.

Марк взяв на себе відповідальність за пошуки підходящого для їх кишені магазину, тому взявши дівчину за руку, привів її до якогось аутлету. Дівчина ходила поміж рядів, шукаючи щось підходяще, але їй було складно зорієнтуватися, світла було мало в приміщенні, людей надто багато, щоб сконцентруватися та спокійно роздивитися речі.
- Якщо ти хочеш сукню, то можу запропонувати ось цю, - Марк приклав до себе білу тканину з маленькими гілочками лаванди. - Гадаю, тобі личитиме. Приміряєш? - дівчина посміхнулась та кивнула, вражена тим, що хлопець підібрав для неї саме те, що їй подобається.

- Мені подобається, - Єва задоволено оглядала своє відображення, поправляючи короткі рукави плаття. Легка тканина гарно лягла по її фігурі, підкреслюючи тонку талію та відкриваючи погляду декольте, а розріз на одному боці дозволяв спокушати довгою стрункою ніжкою.
- Я ж казав, - Марк задоволено посміхнувся, зазирнувши до примірочної. Єва повернулась до нього лицем та заправила своє волосся за вухо, дозволяючи хлопцю побачити каблучку, про яку сама забула. - Ти заміжня? - в одну мить всі позитивні емоції ніби припинили існувати.
- Що? - дівчина була здивована таким питанням, аж поки не поглянула на свою руку, де на пальці красувалась дорога каблучка Максима. - Ні, це просто прикраса. Вона не має жодного значення.