Минуло вже 3 дні після того як Сиріус підписав договір, і ви не повірите! Він досі нічого не порушив! Мене це трохи бентежить адже коли я програю мені доведеться виконати його бажання, а це може бути що завгодно, головне щоб в момент згадування Джеймс чи Римус або Лілі були поряд.
Що саме дивне це те, що Сиріус робить уроки самостійно. І він ще ніразу не помилився. Якщо так піде і далі то самі знаєте що буде. Наразі я приділяю час навчанню та прогулянкам, я ще ніразу не була в Хогсміді, може це виправити?
Зайшовши до вітальні я побачила усю компанію разом, плюсом там була і Лілі яка намагалася вбити мого брата підручником, прекрасно!
- Хто піде зі мною в Хогсмід?
Догори піднялися одразу усі руки, всі наші Мародери та Лілі погодилися, а Лілі почала говорити. - Невже ти там досі не була? Я просто зобов'язана тобі показати усе до одного, не забудь взяти гроші! Без витрат ніяк.
Хлопці без жодних слів що теж було не менш дивно побігли в кімнату, те саме зробила і я з Лілі. Лілі як мама коли побачила як я зібрана то жахнулася. Натягла на мене шарф і шапку і рукавички наділа, змусила надіти пару шкарпеток і під штани теплі ковготи. Ну точно що мама, яке щастя на голову спало, якщо Джеймс вийде за неї заміж, що я обов'язково влаштую) То вона буде просто чудовою мамою! Уявляю якою гарною та щасливою родиною вони будуть.
Вийшли ми з кімнати тільки тоді коли Лілі надягла на мене усе що тільки можна було. Я відчула себе товстою. Хоча за пальтом цього абсолютно не було видно. Одяглася я так наче на вулиці зима, хоча наразі лише жовтень. Не можу дочекатися коли випаде сніг. В листопаді у Сиріуса день народження, мені дуже цікаво як воно мине, а до мого дня народження ще довго. Точніше не лише до мого...
Взявшись за руки ми пішли в Хогсмід. Кожен говорив про щось своє а я хотіла міняти наше з Джеймсом відношення одне до одного. Тому поки зпереду Джеймс йшов з Пітером і розмовляв я запригнула йому на спину тримаючись за його шию, він ледь не впав. - Джеймсе, ти навмисно мене ігноруєш? За весь час тільки на уроці в Трелоні нормально веселилися, а зараз такий нудний ходиш з кислою міною, не розмовляєш зі мною.
- Це ти з кислою міною ходиш! Ні привіт ні бувай, я думав ти вирішила бути загадковою і впасти в депресію, ось і вирішив тебе не чіпати.
Мати рідна, мені почулося? - Ти? Не чіпати мене?- Джеймс сам зрозумів безглуздість його слів, бо зазвичай мій стан його майже ніколи не зупиняв і він навпаки намагався розвеселити мене. - Ну добре, я тобі потім розповім. А зараз злізай з мене, бо я тебе Сиріусу передам.
Я глянула на Сиріуса, він награно зобразив рожицю огиди, а я швидко злізла зі спини брата, що що а у Сиріуса на руках я не хочу бути. Він мене скине.
Джеймс в цей момент підштовхнув мене до Пітера який мовчазливо за усім спостерігав а сам підбіг до Еванс, не маю нічого проти. - Привіт Пітер, як справи?
- Добре.. - Він як був невпевненим так і залишився. - Не чужі люди, чому ти такий сумний, щось трапилося? - Почала допит я. - Тільки не кажи що соромишся, можеш щось розповідати, граєш в квідич? Подобається хтось? Дай відгадаю, це точно якась пуфендуйка!
- Не кажи нікому! - Пітер притиснув пальця до губ і знову заговорив, - Звідки ти дізналася?
То я була права, ось це в мене інтуїція! - Я сама здогадалася Пітере) Ми повернулися назад на крик Лілі, - Придурок, не піду я з тобою на побачення, не змушуй мене звертатися до Макгонагл! - Викрикнула Лілі та побігла до мене і схопивши за руку швидким кроком повела до Хогсміду.
- Побачимося! - сказала я мародерам.
________________________
Вибачте що так мало, немає часу)
Кажіть де помилка в тексті якщо що, бо я вже закуняла поки писала (закуняла значить заснула)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Another Potter
Fanfiction- Ще одна Поттер?! Це знущання?! Я цього не витримаю! Якщо ти будеш такою ж набридливою як твій брат я повішуся! - Промовила зла Лілі. - Повір я не така як він. - Промовила дівчина дивлячись на сумного брата - Джеймсе... Зате в тебе є я! - Сказав...