Another Potter

15

На щастя з Лілі я не посварилася. Сказала, що до ранку сиділа в бібліотеці, "нам же СОВ здавати". Треба готуватися. Хоч вона і лаялась на мене за те, що я не поспала, але розбудила мене все ж в потрібний час. Цей ранок можна було б назвати чудовим! Якби не одне але. Я. Програла. Спір. Самому. СИРІУСУ! Тепер я повинна буду влаштувати погром в Гоґвордсі! Але це, якщо він забажає цього, але, якщо чесно, я останнім часом сама сумую за веселощами.

На уроки йти жахливо не хотілося, та все ж довелося. Я намагатимусь уникати зустрічей з Сиріусом. Може він забув?... Хоча ні, дуже в цьому сумніваюся, сподіваюся його бажання буде в межах розумного. Та все ж уникати його зовсім і повністю не вийде, у нас спільні уроки.

Першим уроком була трансфігурація, увесь урок я спала, після нічки у верескливій хатинці та забороненому лісі та трьохгодинного сну, що супроводжувався кошмарами, які я думала зникли після мого переходу до Гоґвортсу... Та ні, вони знову дали про себе знати, в мене більше через них боліла голова, ніж через безсонну ніч.

Хоча ніхто з подруг не підтвердив мені те, що я виглядаю як чучело, як і брат. Сиріус це зробив, надіславши папірець на уроці трансфігурації, в якому було написано "Виглядаєш так наче тебе ворони заклювали, я особисто насиплю тобі на обіді побільше салату. Може тоді не будеш блідою як нюнчик". Записку я взагалі прочитала після уроку, бо, як я казала, я спала. І на моє здивування, Макгонагл в мене нічого не запитувала, і робила вигляд, що не бачить того, що я сплю. Думаю, Дамблдор повідомив їй про нічні витівки Мародерів у повний місяць, а вона розуміє, що з моїм появленням тут я стала доповненням команди Мародерів.

Йдучи коридором наткнулася на Марлін. "Якби ж можна було вбивати поглядом"... Якби можна було, вона б це зробила, а може зробила б це руками, якби Сиріуса поруч не було. Джеймс до речі, як я чула, старався відповідати на уроці, схоже слова Лілі дали йому надію. Сподіваюся, вони справді підуть на побачення, я ж їм вже сина напророчила, і ім'я теж.

Наступним уроком було зіллєваріння. Слизнорт усіх радісно привітав та почав розповідати рецепт зілля, після усіх попереджень та порад ми стали біля котла. Еммі, на її щастя, була в команді з Лілі.

Дівчина стояла над котлом та засипала туди чергові інгредієнти, Еванс стурбовано спостерігала за подругою, у якої сльозилися очі. - Еммі, ти ж не цибулю ріжеш, що трапилося? Скажи чесно, Сиріус щось зробив? Це все через записку на уроці? Ти тільки скажи, я цьому довбню, таке щасливе життя влаштую...

- Все в порядку, напевне я прихворіла трошки, коли хворію, у мене часто очі сльозяться. - Еммі натягнула на обличчя посмішку та знову шмигнувши носом повернулася до котла.

- Ти впевнена? - Запитала Лілі, подивившись на Поттер, а потім звернулася до іншої парти, за якою Сиріус та Джеймс, повернувшись до парти Пітера, шептали йому щось, тримаючи в руці якусь маленьку скляночку з прозоро червоною рідиною.

- Так, я впевнена... - А через п'ять хвилин Еванс вивела Еммі з кабінету, щоб відвести до мадам Помфрі, бо у неї пішла кров з носа. Тримаючи Еммі за руку, Лілі зхвильовано подивилася на подругу, яка тримала руку біля носу, намагаючись зупинити кровотечу. Не стримавшись, Лілі поклала долоню на лоб подруги. - Мати рідна, Еммі. Та ти палаєш просто! Ти ж ще вчора у Помфрі була, вона тебе ледь відпустила, а сьогодні знову! Права була міс Помфрі, не треба було їй слухати мої з Джеймсом благання відпустити тебе, от я...

- Почекай... Твої з Джеймсом? - Еванс замовкла і зупинилася посеред коридору, трошки посміхнувшись, мов, "Ну так..." Вона пішла далі. Емілія перед собою не дивилася, тому через секунду вона вдарилася лобом об когось. Зробивши крок назад і не подивившись на персону спереду, вона іншою рукою почала потирати лоба. - Пардон, - промовила вона, а в наступний момент її непритомну під руки тримав хлопець. - Я звісно, не сумнівався в своїй красі, але щоб через мене свідомість втратили? Таке вперше, - промовив він.

                                    💐💐💐

Я ЖИВА! ТАК! Перед тим, як лаятися на мене, я скажу... Я майже неділю мучалася з службою підтримки Wattpad, щоб повернути свій акаунт, бо вони мене з нього викинули, а електронну адресу та пароль я не пам'ятаю. Той, хто підписаний на мій Телеграм канал той знає. Тут є двоє читачок, які підписані, я у них на колінах реву і скаржуся на все, що тільки можна (На вас теж). А ще вони знають про новий фанфік, який я почала писати 🫡 (Автор старіє... ліпить всюди емоджі). Ну так от, люди добрі, якщо зайдете в мій Телеграм канал, то я вам дуже, ну дууже швидко продовження забабахаю. Ви очманієте коли дізнаєтеся, хто то за чєлік (Не Сиріус🤭). Так що давайте, і зірочки ставте, будь ласка 🥺.