Розділ 2

197 4 0
                                    

ЄЛЕНА

Він не повинен був так виділятись серед темноти, але знову ж таки, саме там процвітають такі монстри, як він, тому, можливо в цьому є сенс.

Світанок тільки загравав із чорнильною ніччю, тьмяне світло, наполовину приховане щільним скупченням будівель, загороджуючих горизонт, і штучним освітленням, вирізаючим фігури в салоні лімузина, коли ми проїжджали по майже порожнім вулицям Мідтауна.

Блоки кольорового світла кружляли над обличчям Данте Сальваторе, як у дитячому калейдоскопі, перетворюючи його прекрасний вигляд у щось схоже на головоломку для мого занадто аналітичного мозку, щоби досліджувати й дивувати.

Чесно кажучи, він дійсно був занадто вродливим, щоби бути мафіозі.

Я знала мафіозі. Я виросла серед них, коли вони кружляли навколо моєї сім'ї, як падаль, на місці жахливої бійні. Мій батько уклав із ним контракт на стільки років, скільки я себе пам'ятала. Моє дитинство визначалося присутністю італійської Каммори в нашому житті. Я знала, що це невисокі чоловіки з наполеонівськими комплексами, маленьким очима, схожими на блискучі чорні бусинки, на млявих, вялих обличчях, опухлих від надмірного захоплення різного роду надмірностей.

Це були потворні люди в потворних упаковках, яких було легко ідентифікувати й помітити, як сміття, яким вони й були.

Однак ця людина?

Найбільш сумнозвісний мафіозі двадцять першого століття в той час, коли більшість американців вважали мафію мертвою та вимерлою істотою, він був абсолютно іншим звіром.

Він був занадто високим, обтягнутим м'язами, які повинні були зробити його повільним та жорстким, але замість цього придавали йому грації й постійної загрози дикої кішки. Він був так само непоєднуваним, як людина, яка йде по бетонним джунглям Нью-Йорку, більша й небезпечніша за інших, хоча на ньому були вишукані костюми та найдорожчі дизайнерські бренди.

Я поняття не мала кого він збирається одурманити таким своїм овечим виглядом.

Усім повинно було бути очевидно, що Данте —

вовк

.

— Ти нічого не говориш, як для жінки з такими промовистими очима, — сказав він, відволікаючи мене від моїх роздумів.

Коли герої падають Книга1Where stories live. Discover now