Як розізлити відьму

23 8 0
                                    

– Дракон тебе роздери! – вигукнула я голосно. – Лісовик тебе забирай!

Ось вже цілу годину я сиділа над формулами заклику і намагалася навчитись їх читати так, як радив Рік – гнівно, змушуючи підкоритися. Але я не знала, чи правильно я це роблю, тому попросила Іссу бути моїм особистим критиком. Перші двадцять хвилин вона разом зі мною сміялась з моїх спроб гнівним голосом прочитати потрібні мені рядки. Наступні двадцять хвилин я безуспішно кривлялась, адже розлютитись або, тим більше, змусити когось підкоритися мені мені не вдалося. Тоді Ісса порадила почати лаятися.

– Спробуй лайку! – запропонувала вона. – Відчуй кожне слово, входь у смак. Може, щось вийде. А потім читай формулу, як лаєшся.

Я нерадісно посміхнулась, адже за все своє життя лаялась разів два. Моя мати ще з дитинства навчила мене, що лихословити – погано, і коли я виросла, бажання почати це робити чомусь не виникло. Коротше кажучи, лаятися я категорично не вміла, але принаймні це була хоч якась ідея.

– Провалитись би тобі в Пекло, і зустріти там пожирача душ!

Ісса розсміялась, і я запитально на неї подивилась.

– Ти лаєшся, як моя бабуся, – пояснила вона. – Дуже старомодно. Хтось ще взагалі так говорить? Як тільки відьмою стала? Я думала, всі відьми вміють гарно лаятися.

Я покивала головою, мовляв, що зробиш, і почала смикати захисний браслет. Ну не вмію я лаятися, що тут такого? Відбірне прокляття завжди краще за звичайне погане слово. Навіщо кричати «дідько», якщо замість цього можна проклясти?

– Він мене сьогодні розтопче, – витягнула я. – Втопче в бруд, знищить мою самооцінку.

Ісса підбадьорююче похлопала мене по спині і піднялась з мого ліжка.

– Тренуйся, а я піду. Ми з Ернестом домовились піти на цвинтар, будемо шукати жертву.

Я машинально кивнула, продовжуючи бурчати під ніс формули. Я вже знала їх усі напам'ять, навіть якщо б захотіла, не змогла б забути. Двері захлопнулися – Ісса пішла. Я виринула із своїх думок і подивилася на годинник: скоро зустріч з Ріком. Вирішивши, що тут все одно нічим займатися, я вирушила одразу до читального залу. Полистаю якусь книжку, повторю травологію. Будь-що краще, ніж монотонно бубоніти собі під ніс одні й ті ж слова.

Як скласти сесію? Посібник для чайниківWhere stories live. Discover now