Екліпса: Спадкоємиця

VII. Роздум та розплата

Лишалося кілька днів до весілля. Джеймс вже не з'являвся біля мене так часто, як це було раніше. Любов його згасла. А водою була я.

Любов це щось прекрасне. Кожен мріє її знайти, а до когось вона приходить несподівано. Але кохання не може бути, коли одружувати, бо так вимагають батьки.

За майбутнє треба боротися. Потрібно знайти рішення проблем. Але яким чином? Ціною власного життя? Чи жертвувати життям інших?

Чи справді любов щось прекрасне? Вона лікує рани? Чи може створює якісь дива? Любов породжує й інші почуття: невзаємність, зневіру, ненависть, помсту.

Раніше вважала, що любов змінить моє життя. Я знайду принца, покохаю його, а він мене. Ми створимо сім'ю. Я стану королевою Езаре. Стану гідною правителькою і зможу гідно йти в ногу зі своїм народом.

Я майже створила сім'ю. Але не через любов. Примусово. Хотіла я такої долі? Ні! Хотіла я такого життя? Звісно що ні! Ніхто не хотів би опинитися на моєму місці. Абсолютно.

Бути багатою та нещасною весело. Нові пригоди кожен день. Спочатку в мені жевріла надія, що у мене вийде щось змінити. Скасувати весілля, допомогти королівствам. Але цей йолоп Джеймс закохався. У ньому теж жевріла надія в наше майбутнє. Він хотів цього шлюбу. А я повелася, що він допоможе мені.

Не можна нікому довіряти.

Тепер це моє гасло. Життя принесло мені урок, що люди дуже жорстокі. Вони хочуть своєї досконалості і бути вище інших. Йти по головах. Звичайно у них це виходить і в мене вийшло. Я нарешті почала відчувати свободу. Але тепер клеймо вбивці буде на мені назавжди.

Мені сподобалося вбивати Ельфіру. Я відчула, що помстилася за бабусю, але сама вона не приходила більше до мене. Іноді думала, що це через вбивство цієї тварюки. Може так і є. Я не жалію, що лишила її життя. Рано чи пізно це випливло б на поверхню і її вбила інша особа. А може і я.

Полегшило мені муки, якщо я себе б вбила? Чи можна було це зробити раніше і не мучити інших? Ні! Інші люди б страждали від злих намірів Ельфіри. Хто знає які вона трави продавала. Я полегшила іншим життя. В королівстві точно знайшлися б люди, які як і я жадали її смерті. Ельфіра - зло. Це факт. Я також. Але на благо королівства.

Що тепер робити?

***

Я мчуся до тронної зали. Цокотіння туфель роздається ехом по коридору. От я вже тут. Настав мій час.