Ореол білого лотоса для лиходія/The Villain's White Lotus Halo/反派白化光环

Розділ 32. Протистояння

Щойно вони увійшли, усі звуки в чайній — голос оповідач, радісні вигуки, стукіт паличок і накритих мисок — стали неймовірно тихими.

Крики та галас, що долинали з вулиці крізь витончені різьблені вікна, відчувалися так само далеко, як звуки іншого світу.

Тут не звучало жодних розмов, жоден погляд не падав на них.

Очевидно, вони стояли прямо посеред сходів, верхній і нижній поверхи були забиті відвідувачами, але їх навмисно уникали, створюючи ілюзію, що окрім них нікого немає.

У цій тиші Джон Шань відступив убік і спустився на дві сходинки.

Спочатку він стояв над ними й відкрив рот, збираючись заговорити. Двань Чонсюань та Їнь Біюе могли лише дивитися на нього знизу.

Але він цього не зробив.

Натомість він зійшов ще кілька сходинок, ставши на рівні з ними, відійшов в сторону та ідеально виконав жест привітання. У прямій та правильній позі.

Їнь Біюе та Двань Чонсюань спокійно відповіли на привітання.

Здавалося, що вся чайна зітхнула з полегшенням.

Однак перш ніж брови Двань Чонсюаня встигли розслабитися, Джон Шань заговорив.

Він говорив з Їнь Біюе, і його голос був трохи хрипким, наче вістря меча, що дряпає по кам'яній стіні.

— Я почав тренуватися з мечем у чотири роки.

Їнь Біюе був приголомшений, він... розповідає про себе?

Він не розумів, що мав на увазі Джон Шань, але оскільки його слова були щирі, він також повинен був щиро слухати.

Тому він кивнув головою, щоб показати, що слухає.

Джон Шань продовжив:

— Я навчився своєї першої техніки меча в шестирічному віці, досяг стадії Збору Ці в десять років і стадії Очищення сутності в чотирнадцять, я опанував меч в юності, мені не було рівних на етапі Формування душі.

Вся чайна затримала дихання.

Цього таланту було достатньо, щоб будь-хто зробився гордовитим, але Їнь Біюе бачив, що людина перед ним лише констатувала факти без жодного наміру похизуватися.

Це була справжня самовпевненість.

Справжня впевненість у собі, яка не потребує жодних демонстрацій, щоб заслужити схвалення інших, тому що ця людина вже схвалює себе.