Ореол білого лотоса для лиходія/The Villain's White Lotus Halo/反派白化光环

Розділ 44. Вітер та дощ (І)

Тієї ночі Їнь Біюе довго чекав, перш ніж почув від Лво Мінчваня «добре».

Тож лист з викликом, написаний дрібним, різким почерком, був акуратно згорнутий і захований у рукав. Лво Мінчвань відчував себе ніяково, не знаючи, сміятися йому чи плакати, наче він був студентом академії, якого під час передачі шпаргалки зловив викладач, що проходив повз.

Тоді вони мовчазно домовилися не згадувати про цей інцидент.

Матч Їня Біюе був першим з трьох, з наближенням призначеного часу, він почувався все спокійніше. Навіть якщо Їху все ще відмовляється приймати його істинну енергію.

У день битви його розум був спокійний, як озеро, яке не турбували хвилі.

Коли учні Кан'я йшли від озера Цьов до центру міста, натовп перед ними розступився, як море, незліченні погляди впали на них та на Їня Біюе. Але після двох останніх матчів їхні погляди були більш шанобливими та благоговійними.

Від міста Є до підніжжя гори Чонмін рухалася хвиля людей, але від них не було чути жодного звуку.

І звичайні громадяни, і культиватори відчували, що ось-ось стануть свідками великої події, чогось, що буде записано в аннали історії.

Учора послідовники Секти меча Цінлу перевіряли захисні масиви. Сьогодні вранці місця для глядачів були переповнені людьми, а на східній терасі сиділи шість старійшин з високим рівнем культивації та представник міста Є.

Серед людського натовпу Їнь Біюе та Джон Шань вийшли на арену та шанобливо вклонилися одне одному.

Присутні з нетерпінням чекали, коли вони щось скажуть, хоча б представляться. Шкода, що вони обидва були мовчазними, а тому розчарували очікування багатьох глядачів.

Джон Шань підняв меч до рівня чола, тримаючи його кінці обома руками, і вклонився.

Їнь Біюе виявив до нього таку ж ввічливість.

На відміну від звичайних привітань складеними долонями, цього разу обидва обрали найбільш формальне та урочисте привітання.

Вони були приблизно однакового зросту, тому мечі також знаходилися на однаковій висоті

Меч в піхвах, лезо заховане.

Але Їху почав тремтіти.

Інтенсивне зіткнення меча з піхвами було схоже на раптовий дощ, що б'є по золотому лотосу, він гудів без упину.